У чому суть претензій і чого вимагають підписанти

Петиція №14209, опублікована 6 травня 2026 року на платформі Київради, містить чотири вимоги: звільнити Марину Соловйову, зробити засідання Департаменту публічними, провести незалежний аудит попередньої роботи відомства та призначити нового керівника через відкритий конкурс.У тексті петиції зазначено, що Соловйова закрила доступ громадськості та преси до засідань Департаменту. В закритому режимі, стверджують автори, відомство виключило з реєстру пам’яток Будинок Правікова (1880 р.) під забудову та погодило знищення найстарішого кафе на Андріївському узвозі «Світлиця». Лише за 2025 рік Київська міська прокуратура подала понад 10 позовів щодо бездіяльності Департаменту у сфері охорони пам’яток. Досі не відновлена Садиба Зеленських (1890 р.), руйнується Садиба Мурашка, не розпочаті роботи зі збереження Садиби Терещенків.Підписати петицію можна за посиланням — до завершення збору залишилося 49 днів. Для розгляду Київрадою потрібно 6000 підписів.

Подвійні стандарти: одних зупиняють, інших — ні

Активіст та пам’яткоохоронець Дмитро Перов описує парадоксальну ситуацію. У 2025 році, коли його команда розпочала відновлення Садиби Солтанова (1860 р.) на Подолі, Департамент на наступний день видав припис і зупинив усі роботи. За тиждень — судовий позов за руйнування пам’ятки.Натомість нині, за його словами, на сусідній вулиці Подолу розбирають пам’ятку архітектури та містобудування з офіційним статусом — відкрито, навіть у вихідні. Реакції від Департаменту немає. У суботу відомство не відповідало на телефон — а на офіційній сторінці тим часом з’явилася новина: «ми поремонтували телефон».«Це не жарт, це офіційна новина на сторінці пам’яткоохоронного органу, в той час як на сусідній з ним вулиці розбирають пам’ятку», — пише Перов. Він також нагадує про петицію і закликає підписати її.

Чому це важливо знати

Щоб петиція потрапила на розгляд Київради, потрібно 6000 підписів — наразі зібрано 414. Але навіть якщо підписів не вистачить, ситуація оприявнює системну проблему: пам’яткоохоронне відомство міста не реагує на знесення будівель, водночас зупиняючи законні реставраційні роботи. Для Києва, який позиціонує збереження спадщини як міський пріоритет, це сигнал тривоги — особливо в умовах, коли повоєнне відновлення вже не за горами.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, вимоги звільнити Соловйову лунають не вперше — попередня петиція не набрала потрібних голосів. Також нагадаємо: будівля ХІХ ст. на Боричів Тік горіла тричі — і тоді реакції КМДА не було.