Перейти до основного вмісту

SLAPP в Києві: як забудовники судяться з активістами

Київські забудовники «Ковальська» та «Столиця груп» використовують SLAPP-позови — судові атаки проти критиків, розраховані не на перемогу в суді, а на виснаження опонентів. Як задокументував «Телеграф», з ГО «Екопарк Осокорки» хотіли стягнути понад 160 тисяч гривень — два річні бюджети організації. Пам’яткоохоронець Дмитро Перов судився з «Ковальською» і виграв, але так і не отримав компенсації витрат.

16 Травня 2026 о 10:30|Суспільство|⏱ 4 хв читання|Поділитися:
Активіст на тлі зруйнованих будівель та вивіски Шевченківського районного суду Києва — ілюстрація до теми SLAPP-позовів проти громадських активістів
Фото: Телеграф | 1920×1080

Що таке SLAPP і як це працює?

SLAPP (Strategic Lawsuits Against Public Participation) — це позов, який великий бізнес або впливові особи подають не заради перемоги в суді, а щоб «зв’язати руки» критикам: журналістам чи громадським активістам. Відповідача змушують витрачати гроші на адвокатів, ходити на засідання, ризикувати рахунками і майном. Навіть якщо він зрештою виграє — час, нерви і ресурс уже витрачено.

В Україні цей інструмент дедалі частіше застосовують забудовники — проти тих, хто вказує на порушення екологічного чи пам’яткоохоронного законодавства.

«Столиця груп» vs «Екопарк Осокорки»: позов на дві річних бюджети

ГО «Екопарк Осокорки» роками протистоїть будівництву ЖК H2O на берегах озера Небреж. Як ми раніше писали, активісти домоглися скасування оренди на одну з ключових ділянок і продовжують боротьбу у кількох судових справах. Відповіддю стала SLAPP-атака: ТОВ «Столиця груп», пов’язане зі Владою Молчановою, подало позов «для захисту ділової репутації».

Від ГО вимагали компенсувати судові витрати, правничу допомогу та лінгвістичну експертизу — загалом понад 160 тисяч гривень.

«Якби їм це вдалося, нам могли б заблокувати рахунки. Діяльність ГО була б повністю паралізована», — розповів представник організації Олександр Пилипенко.

Суд першої інстанції ГО виграла, однак в організації переконані, що «Столиця груп» подасть апеляцію.

«Ковальська» vs Дмитро Перов: перемога, але без компенсації

У травні 2024 року ТОВ «Ковальська нерухомість» подала позов на пам’яткоохоронця Дмитра Перова через дописи у Facebook про знесення будівлі 1860-х років на вулиці Жилянській, 47. Забудовник вимагав визнати інформацію недостовірною і стягнути 100 тисяч гривень моральної шкоди.

«Робилося це не заради 100 тисяч, а щоб відволікти час і ресурси. Заблокувати роботу, максимально відволікти по часу, по силах, по фізичних, ментальних, по грошових ресурсах», — пояснив Дмитро Перов.

Обидві інстанції — першу й апеляційну — активіст виграв. Суд постановив стягнути з «Ковальської нерухомість» 76 тисяч гривень на компенсацію юридичних витрат. Проте забудовник їх так і не виплатив.

Паралельно Дмитро Перов програв справу за позовом прораба Василя Дідуса — у справі щодо будинку Замкова на вулиці Франка, 26. Суд присудив виплатити 20 тисяч гривень моральної шкоди, а рахунки активіста тривалий час були заблоковані. Наразі проти нього судиться Сергій Коровченко — якого у ЗМІ називають цивільним чоловіком Молчанової. Першу інстанцію Дмитро Перов виграв, але очікує апеляцію.

Чому суди не зупиняють SLAPP-атаки?

Адвокат Юлія Рибіцька, яка захищає активістів громадських організацій, переконана: практика SLAPP-позовів в Україні набула системного характеру.

«Забудовник придумує космічну цифру — що він нібито через висловлювання активістів втратив мільйони гривень. Коли позов спрямований на активіста як фізичну особу — люди дуже губляться», — каже вона.

За її словами, протидія SLAPP потребує двох кроків: якісного правового захисту і публічного висвітлення таких справ, щоб судді розуміли справжні мотиви позивача.

Тема поступово набуває розголосу в Україні. Комітет Верховної Ради з питань свободи слова створив робочу групу і оголосив збір пропозицій для змін у законодавстві. Обговорюється імплементація Директиви ЄС від 11 квітня 2024 року про захист від SLAPP. Голова комітету Ярослав Юрчишин запропонував закривати SLAPP-позови на ранніх стадіях, штрафувати позивача і вирівнювати судові витрати між сторонами.

Чому це важливо знати

SLAPP-позови — це не звичайні судові спори. Мета таких атак — виснажити опонента: витратити його гроші, час і нерви. Для Києва це особливо гостро: громадські організації, які захищають міські парки й охоронювані будівлі, потрапляють під систематичний судовий тиск. Якщо механізми захисту від SLAPP не будуть закріплені в законі, забудовники матимуть майже безкарний спосіб замовчувати незручну громадськість.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, «Столиця груп» планує засипати 14 га озера Небреж — і проти цього борються ті самі активісти, яких забудовник тепер переслідує в судах.

Автор
SLAPP в Києві: як забудовники судяться з активістами
Олександр Остапець
Журналіст kyiv.news

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.

Усі статті автора →