Перейти до основного вмісту

Межі парку «Сирецький гай» досі не внесені до кадастру

Подільська окружна прокуратура звернулася до суду, щоб змусити міську владу Києва нарешті встановити офіційні межі парку-пам’ятки «Сирецький гай» і внести їх до Державного земельного кадастру. Незважаючи на загальнодержавний статус об’єкта, наданий ще у 1972 році, землевпорядні роботи на території понад 175 гектарів роками не проводилися, — повідомляє Hmarochos.

13 Травня 2026 о 10:15|Місто і інфраструктура|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Колаж парку «Сирецький гай» у Києві: лісові алеї, ставок, залізнична колія і карта меж парку площею 175 гектарів
Фото: Сирецький гай | 1920×1080

Чому парк без меж опиняється під загрозою?

Прокурори встановили, що міська влада та відповідні адміністрації роками не здійснювали землевпорядних робіт у «Сирецькому гаю». Через це відомості про межі парку відсутні у Державному земельному кадастрі — тобто юридично територія лишається невизначеною.

Така ситуація створює реальні ризики: відсутність чітко зафіксованих кордонів відкриває шлях для самовільного захоплення ділянок, незаконної забудови та знищення природного середовища. Прокуратура наполягає, що бездіяльність чиновників ставить під загрозу збереження одного з найбільших зелених масивів столиці.

Що вимагає прокуратура і який суд розглядає справу?

Подільська окружна прокуратура через суд вимагає зобов’язати відповідальних посадовців провести землевпорядні роботи, встановити межі «Сирецького гаю» та внести їх до відповідних реєстрів. Київський окружний адміністративний суд вже відкрив провадження у цій справі.

Якщо позов буде задоволено, влада зобов’язана буде офіційно закріпити межі парку, що унеможливить подальше правове маніпулювання навколо його території.

Що являє собою «Сирецький гай»?

«Сирецький гай» — великий природний масив площею понад 175 гектарів, розташований у Подільському та Шевченківському районах Києва. Його територія тягнеться вздовж вулиці Стеценка — від бульвару Павла Вірського до залізничних колій. Парк межує з «Нивками», Сирецьким парком та однойменним дендропарком.

До складу парку входять лісопарк «Дубки» та урочище Рогозів яр. Через територію протікає річка Сирець із притоками Брід та Кам’янка. Саме через такий масштаб і статус заповідника відсутність чітких меж є особливо небезпечною: будь-яке несанкціоноване втручання може завдати незворотної шкоди екосистемі.

Нагадаємо: парк отримав статус об’єкта загальнодержавного значення ще у 1972 році — проте за понад п’ять десятиліть питання юридичного оформлення меж так і не було вирішено належним чином.

Чи є подібні проблеми в інших київських парках?

Ситуація із «Сирецьким гаєм» не є унікальною для Києва. Як ми раніше писали, проблема нечіткого правового статусу зелених зон у столиці має системний характер. Відсутність кадастрових даних є одним із найпоширеніших інструментів, що дозволяє забудовникам претендувати на землі парків та скверів.

Активісти та екологи давно наголошують: поки межі природоохоронних об’єктів не зафіксовані документально, будь-яка ділянка в їхніх межах технічно може бути «відрізана» і передана під будівництво. Як ми раніше писали, боротьба за збереження міських парків у Києві ведеться роками — і нерідко саме через суди.

Чому це важливо знати

«Сирецький гай» — не просто зелена зона, а великий природний масив із річкою, лісопарком і заповідним урочищем посеред міста. Без юридично закріплених меж парк залишається вразливим до незаконної забудови та захоплення ділянок. Результат судового розгляду може стати прецедентом для захисту інших київських парків, межі яких також не оформлені належним чином.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у Києві судитимуть забудовника заказника «Троєщинські луки». Також ми повідомляли про апеляцію щодо «Осокорківських лук» — громада захищає парк через суд.

Автор
Межі парку «Сирецький гай» досі не внесені до кадастру
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →