Перейти до основного вмісту

Опитування про ментальне здоров’я киян: відкрито до 19 травня

Департамент охорони здоров’я міста Києва у травні 2026 року запустив масштабне опитування про ментальне здоров’я містян у застосунку «Київ Цифровий». Дослідження проводиться у межах Місяця обізнаності про ментальне здоров’я і триватиме до 19 травня. Участь є анонімною, а зібрані дані допоможуть місту вдосконалити систему психологічної підтримки киян, джерело.

8 Травня 2026 о 19:10|Суспільство|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Силует голови людини з барвистим мозком на тлі синіх хмарок — ілюстрація ментального здоров'я
Фото: КМДА | 1920×1080

Що показало минулорічне дослідження?

Торік аналогічне опитування зібрало понад 59 тисяч відповідей і стало своєрідним дзеркалом емоційного стану столиці в умовах повномасштабної війни. Результати виявилися тривожними: 91% респондентів зізналися, що перебувають у стані тривалого стресу, відчувають постійну втому, тривожність та емоційне виснаження. Лише 9% опитаних оцінили своє самопочуття як добре.

Цьогорічне дослідження має на меті відстежити динаміку: як змінилися настрої містян, які методи самопідтримки вони використовують і якої саме допомоги потребують найбільше. Відповіді стануть основою для розширення міських психологічних сервісів.

Як взяти участь в опитуванні?

Пройти опитування можна до 19 травня у розділі «Електронна демократія» застосунку «Київ Цифровий». Участь є повністю анонімною. За словами Департаменту охорони здоров’я, кожна відповідь — це не просто статистика, а реальна можливість зробити психологічну допомогу в місті точнішою та доступнішою.

Паралельно з опитуванням у застосунку вже функціонує Мапа ментального здоров’я, яка об’єднує понад 700 перевірених надавачів послуг у різних районах столиці — від кабінетів психологів в амбулаторіях до спеціалізованих центрів підтримки.

Де кияни можуть отримати фахову психологічну допомогу?

Місто пропонує кілька спеціалізованих сервісів для різних категорій містян.

Ветерани та родини військовослужбовців. Індивідуальна допомога та групи підтримки — у «Київ Мілітарі Хаб» на вул. Микитенка, 7-Б. Телефон: 0 800 300 633 (кнопка 9).

Протидія домашньому насильству. Київський міський центр гендерної рівності, запобігання та протидії насильству працює цілодобово. Телефони: 15-00 (зі стаціонарного) або (044) 272-15-00 (з мобільного). Адреси: вул. Юрія Іллєнка, 20; вул. Райдужна, 6-А; вул. Михайла Стельмаха, 6-А.

Опікуни та прийомні сім’ї. Ті, хто виховує або планує прийняти дитину, можуть звернутися до Київського міського центру соціальних служб за телефоном 093-354-52-64 або на сайті kmcss.kyiv.ua.

Працівники критичної інфраструктури. Фахівці системи життєзабезпечення столиці, які стикаються з вигоранням, можуть звернутися до Центру стресостійкості Києва за телефоном 093 826 85 72.

Чому місто системно вивчає ментальний стан киян?

Опитування є частиною ширшої стратегії міста з розбудови психологічної підтримки в умовах тривалої війни. Результати дозволяють не лише фіксувати проблеми, а й цілеспрямовано розподіляти ресурси: відкривати нові точки допомоги там, де вони найпотрібніші, та адаптувати сервіси під реальні запити різних груп містян — від ветеранів до батьків прийомних дітей.

Чому це важливо знати

Ментальне здоров’я безпосередньо впливає на якість повсякденного життя — здатність працювати, будувати стосунки та витримувати стрес воєнного часу. Участь в опитуванні займає кілька хвилин, але допомагає місту прийняти рішення, які позначаться на тисячах киян. Якщо ви або ваші близькі потребуєте підтримки — скористайтеся контактами вище вже сьогодні.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у травні кияни можуть знайти психологічну підтримку у кількох міських програмах.

Автор
Опитування про ментальне здоров'я киян: відкрито до 19 травня
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →