Хто проєктував будинок і для кого його будували

Проєкт будинку 1891 року розробив головний архітектор Києва Адольф-Фрідріх Геккер у співавторстві з міським архітектором Олександром Кривошеєвим. Замовником виступив київський купець другої гільдії Олександр Сироткін.

Кривошеєв (1859–1916) обіймав посаду міського архітектора Києва з 1887 по 1913 рік. Серед його робіт у столиці — Свято-Володимирське училище на нинішній вулиці Івана Франка, 44, Либідська поліцейська дільниця з пожежною каланчою на Тарасівській, а також надбудова третього поверху над боковими крилами Київської міської думи на Хрещатику.

Як виглядає фасад і які архітектурні деталі збереглися

Будівля прямокутна в плані, з пласкими дерев’яними перекриттями та двосхилим дахом із бляшаним покриттям. Симетрично-осьова композиція фасаду підкреслена заглибленою тривіконною частиною з балконами на другому й третьому поверхах. Перший поверх, гладко тинькований, утворює стилобат для аркових вікон верхніх ярусів — там історично розташовувалися магазини, а верхні поверхи слугували житлом.

Ліплений декор фасаду включає архівольти із замковими каменями, орнаменти у підвіконних фільонках, рослинні гирлянди, маскарон лева та декоративні вази. Завершує фасад карниз із модульйонами та ґратчастий парапет між трьома аттиками.

Які зміни внесли в будівлю в 1980-х і нещодавно

У 1980-х роках будинок пройшов капітальний ремонт: замуровано центральний проїзд, замість вітрин першого поверху облаштовано звичайні вікна, ліквідовано напівкруглі балкони на флангах фасаду, розібрано лівий дворовий флігель. Тоді будівля втратила частину автентичних деталей.

Найновіші зміни пов’язані з реконструкцією, яка завершилася нещодавно. Над історичним фасадом надбудували високий мезонін — фактично ще один поверх. На фото видно, що нова надбудова виконана у сучасних формах із темною металевою облицюванням, що контрастує з ренесансним декором нижніх ярусів.

Чому це важливо знати

Подільський доходний будинок Сироткіна — один із численних об’єктів культурної спадщини Києва, які проходять реконструкцію з надбудовами. Як ми раніше писали, на Подолі частина історичних будівель перебуває під загрозою знищення через забудову, а пам’яткоохоронці звертаються до прокуратури із заявами про порушення. Кожен зразок історизму на головній планувальній осі району — це частина впізнаваного обличчя Подолу, тож стан таких будинків впливає на цінність усього історичного середовища столиці.

Раніше ми писали

Як ми розповідали, на вулиці Петра Сагайдачного, 27 розташована садиба Балабухи 1830-х років — пам’ятка класицизму Подолу, де за родинною легендою народилося знамените київське варення. Також ми писали про «Залізну» церкву на Галицькій площі — унікальну споруду з чавунних і залізних деталей, яку звели у 1868–1871 роках і знесли 1934-го під приводом реконструкції трамвайних колій.