У квітні 2025 року неочікувано для астрономічної спільноти з’явилася нова комета, яка вже стала подією сезону для спостерігачів за зоряним небом. Комету, що отримала тимчасову назву SWAN25F, відкрив австралійський аматор Майкл Матіаццо, використовуючи зображення з камери SWAN (Solar Wind Anisotropies) на борту спільної сонячної обсерваторії SOHO від NASA та Європейського космічного агентства — про це пише CBC News.

Що відомо про нову комету

Комета була виявлена в останніх числах березня 2025 року та дуже швидко почала яскравішати. Її тимчасове ім’я — SWAN25F — є поєднанням назви камери, за допомогою якої її побачили, і річного індексу. Наразі ця назва ще неофіційна: вона буде змінена після офіційного підтвердження відкриття Міжнародним центром малих планет (Minor Planet Center, MPC) при Смітсонівській астрофізичній обсерваторії.

Матіаццо вже має досвід у відкритті комет: у 2020 році він так само скористався зображеннями SWAN, щоб знайти новий об’єкт.

Де і як її побачити

SWAN25F можна побачити вже зараз — вона знаходиться низько над північно-східним горизонтом у сузір’ї Пегас на зорі. Найкращий час для спостереження — приблизно за годину до сходу сонця. У найближчі тижні вона підніматиметься вище в небі, переміщуючись у сузір’я Андромеди.

Аби знайти її на небі, рекомендується використовувати астрономічні мобільні застосунки, наприклад Star Walk. Вони допоможуть зорієнтуватися за розташуванням зірок — орієнтиром може слугувати яскрава зірка Scheat, кутова точка Великого квадрата Пегаса.

Наразі комета не видна неозброєним оком. Вона має зоряну величину приблизно 8,4 (станом на 6 квітня), а для спостереження неозброєним оком потрібно, щоб об’єкт мав блиск до +6.0 у темному небі. Тож необхідно мати хоча б бінокль формату 10×50 мм, телескоп — ще краще. У світлих міських умовах шансів побачити її майже немає: потрібне темне небо далеко від ліхтарів і міського сяйва.

Звідки вона прилетіла

Попередній аналіз вказує на те, що SWAN25F може походити з хмарі Оорта — гіпотетичної області на краю Сонячної системи, де, як вважають, зберігаються сотні мільйонів, а то й трильйони крижаних тіл. Ця зона розташована в межах 2000–5000 астрономічних одиниць від Сонця (1 а.о. = 150 млн км, відстань від Землі до Сонця).

За словами професора Поля Віґерта з Університету Західного Онтаріо (Канада), комета поступово наближається до Землі — саме це сприяє її яскравішанню. «Ми очікуємо, що вона стане ще яскравішою — не лише через більшу активність, а й тому, що наша геометрія щодо неї змінюється: ми наближаємось», — пояснює вчений.

Що очікується далі

SWAN25F вже пройшла точку найближчого наближення до Сонця (перигелій) у лютому. Наразі вона прямує до Землі й теоретично може досягти блиску 5-ї зоряної величини — тобто стати видимою неозброєним оком у темному небі. Її пікова яскравість очікується 1 травня.

Проте вчені обережні у прогнозах. Комети — нестабільні об’єкти. Вони можуть яскравішати, а можуть несподівано зруйнуватися. SWAN25F уже пройшла «небезпечну зону» поблизу Сонця, тож шанси, що вона залишиться цілою, досить високі. Якщо так, то вона продовжить підійматися над горизонтом упродовж квітня.

Утім, є кілька умов для успішного спостереження:

1. Темне небо — якнайдалі від міського світла.
2. Ясна погода — хмари, туман чи місячне сяйво можуть перешкодити.
3. Правильний час — рано вранці перед світанком.
4. Оптика — біноклі чи телескоп (комета виглядатиме як розмите зеленувате світло з хвостом).

Фотографії, які бачать користувачі в Інтернеті — це складені зображення з тривалими витримками. У реальності ж об’єкт виглядає значно скромніше, але не менш захопливо — як нагадування про древні часи формування нашої планетної системи.

«Нова комета — це завжди захопливо. Вони з’являються несподівано. Вони дуже гарні. І вони розповідають нам багато про те, як формувалась Сонячна система», — підсумував Віґерт.

Чому це важливо знати

Поява нової комети — не лише видовищна подія для астрономів і любителів неба. Це унікальна нагода зазирнути в найдавніші куточки Сонячної системи. Комети, що приходять із хмари Оорта, містять заморожену матерію віком понад 4 мільярди років — артефакти часів формування планет. Спостереження за ними дає змогу краще зрозуміти походження Землі та інших небесних тіл. Окрім того, подібні об’єкти іноді становлять потенційну загрозу, тож раннє їх виявлення має і прикладне значення для планетарної безпеки.