40 років Чорнобиля: КПІ показав у ВР, як очищали воду після аварії на ЧАЕС

Чому слухання відбулися саме зараз і про що говорили
Контекст слухань — не випадковий. Постановою Верховної Ради від 4 грудня 2025 року 2026 рік в Україні оголошено Роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і пам’яті жертв катастрофи, а 26 квітня 2026 року виповнюється рівно 40 років від дня вибуху на четвертому енергоблоці. Саме Комітет ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відповідає за організацію відповідних заходів і розробку рекомендацій щодо соціального захисту ліквідаторів.
Центральна теза виступу Олени Іваненко — потреба переосмислити історичний досвід української науки та інженерії, особливо під час криз і масштабних викликів. За її словами, Чорнобиль дав не лише трагічні уроки про ціну прорахунків, а й приклади того, як швидкі наукові та управлінські рішення здатні врятувати здоров’я мільйонів людей у буквальному сенсі слова. У 2026 році, коли українська інфраструктура знову працює на межі через війну, саме цей бік чорнобильського досвіду стає прикладною темою, а не суто історичною.
Що таке «Технологія КПІ» і чому її пригадали у Верховній Раді
Окремий блок виступу стосувався розробки, над якою у 1986 році працювала команда під керівництвом Олександра Шутька — доктора технічних наук, професора, академіка Академії інженерних наук України, засновника кафедри екології та технології рослинних полімерів КПІ. У перші дні після аварії науковці створили мобільну технологію дезактивації радіоактивно забруднених вод.
За офіційним описом університету, ця розробка дала змогу оперативно очищувати великі обсяги води, працювати без стаціонарної інфраструктури і суттєво знижувати рівень радіоактивного забруднення. Практично це означало, що мобільна група могла виїхати на об’єкт за викликом, протягом кількох годин очистити резервуар і віддати команду на скидання — а не будувати на місці капітальну очисну станцію. Саме цей кейс КПІ на слуханнях наводив як приклад того, як наука, інженерна думка і швидкі управлінські рішення дають результат у найскладніших умовах.
Куди саме поїхали учасники слухань у зоні відчуження
Виїзна частина слухань передбачала огляд об’єктів у зоні відчуження. Учасники відвідали Чорнобильську АЕС — зокрема арку нового безпечного конфайнмента, яка накриває зруйнований четвертий блок, — а також виробничі будівлі ДСП «ЧАЕС».
У самому місті Чорнобиль делегація зупинилася біля меморіального комплексу «Зірка Полин» і пам’ятника «Тим, хто врятував світ» — монументу ліквідаторам аварії, встановленого біля пожежної частини у 1996 році, до 10-річчя катастрофи. Також учасники оглянули ЗРЛС «Дуга» — колишню радянську загоризонтну радіолокаційну станцію, яка в роки холодної війни мала відстежувати пуски міжконтинентальних ракет, і палац культури «Енергетик», який свого часу був центром життя міста енергетиків.
Що ця поїздка означає для київських університетів
Присутність КПІ на комітетських слуханнях і виїзд у зону відчуження — це не просто меморіальна історія. Для технічних ЗВО Києва Чорнобиль залишається робочою темою: на базі факультету ФАПІЕ і дотичних підрозділів досі ведуть дослідження з екологічної безпеки, водоочищення, радіаційного контролю. Чим ближчою стає 40-а річниця, тим частіше університетську експертизу запитують не лише історики, а й чинні профільні комітети парламенту.
Водночас сам факт, що до ВР запрошують в.о. декана з конкретною технічною доповіддю, а не лише функціонерів — знак уваги до академічної спільноти як до джерела прикладних рішень. Для Києва, який сам щодня стикається з руйнуваннями інфраструктури, чорнобильський урок «швидких мобільних технологій замість капітального будівництва під час кризи» стає несподівано свіжим.
Чому це важливо знати
До 26 квітня 2026 року в Україні відбудуться десятки заходів, присвячених 40-й річниці Чорнобиля — від офіційних панахид до наукових конференцій. Участь КПІ у слуханнях Верховної Ради показує, що роковини — це не лише про пам’ять, а й про те, чому саме українська інженерна школа опинилася здатною у 1986 році працювати на межі можливого. Для киян ця історія особиста: частина ліквідаторів — випускники та співробітники столичних ЗВО, а кафедри, створені у 1980-ті на основі чорнобильського досвіду, досі формують фахівців, які захищають критичну інфраструктуру міста.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, у КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся Всеукраїнський HeatTech Hackathon — 20 студентських команд із Києва, Харкова, Полтави, Львова і Кривого Рогу працювали над проєктами з модернізації теплопостачання та захисту критичної інфраструктури в умовах обстрілів. Також ми повідомляли, як у Києві пройшла Tech360 — конференція про майбутнє ІТ-освіти, на якій КПІ представив підходи до оновлення університетських програм під потреби ринку. А у цьому матеріалі розбирали, як КПІ проводить відбір 20 українських спеціалістів на міжнародну олімпіаду з кібербезпеки ICOA 2026 у Сіднеї.

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →









