Спір почався з імпортної операції: під час митного контролю посадові особи Київської митниці виявили, що власник лазерної установки не задекларував наявну в обладнанні озоноруйнівну охолоджувальну речовину. Митниця склала протокол про порушення митних правил, вилучила товар і передала справу до суду.

Як розвивався спір у судах

Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік власника: провадження у справі про порушення митних правил закрили і зобов’язали митницю повернути товар до зони митного контролю. Однак до цього моменту лазерну установку вже передали Збройним силам. На підставі наказів командира військова частина склала акт про примусове відчуження майна для потреб оборони — відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (№ 4765-VI).

Верховний суд 7 квітня скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині, яка зобов’язувала повернути обладнання. Колегія Верховного суду наголосила, що наказ командира військової частини і акт про примусове відчуження є чинними і в судовому порядку незаконними не визнавалися — відтак майно з моменту складення акта перейшло у власність держави, а дії щодо його передачі ЗСУ правомірні.

Що таке примусове відчуження і як воно працює

Примусове відчуження майна за своєю правовою природою — це реквізиція, яку під час воєнного стану проводять в адміністративному (позасудовому) порядку за рішенням уповноважених органів державної влади. Логіка проста: військова необхідність вимагає швидких дій, тож механізм не передбачає попередньої тривалої судової процедури. Правова база — Закон № 4765-VI, норми Цивільного кодексу України та Закон «Про правовий режим воєнного стану».

За цим законодавством військові можуть на підставі наказу командира і відповідного акта примусово взяти у власника майно, необхідне для потреб оборони, з подальшою компенсацією після скасування правового режиму воєнного стану або протягом наступного бюджетного року. Саме цей механізм застосували до лазерної установки, яка під час розгляду митної справи фактично вже перебувала на балансі військової частини.

Відмова у стягненні збитків

Паралельно до основного спору власник обладнання намагався стягнути з Київської митниці 1,1 мільйона гривень збитків — за простій транспорту та штрафні санкції, які, за його розрахунком, виникли через дії митниці. Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні вимоги через недоведеність неправомірності дій митних органів. Верховний суд також відмовив у відкритті касаційного провадження за цією частиною — рішення попередніх судів залишилися чинними.

Чим це відрізняється від звичайної передачі вилученого майна

Важливо розрізняти дві окремі процедури, які інколи плутають. Перша — передача ЗСУ майна, яке митниця вилучила під час боротьби з контрабандою і яке згодом конфіскує суд; тут власність переходить до держави внаслідок рішення суду про конфіскацію. Саме за цією схемою у грудні 2025 року Київська митниця передала ремонтним підрозділам ЗСУ запчастини до квадрокоптерів, паливні насоси, моторну й трансмісійну оливу і танковий перископічний прилад нічного спостереження.

Друга процедура — саме примусове відчуження на підставі Закону № 4765-VI. Це механізм виключно воєнного стану: власність переходить до держави не через конфіскацію за порушення, а в межах оборонних потреб, з обов’язком подальшої компенсації. Рішення Верховного суду у справі №160/1242/25 стосується саме другої процедури — і це перше таке тлумачення на найвищому судовому рівні.

Чому це важливо знати

Правова позиція Верховного суду має практичне значення не лише для учасників цієї конкретної справи. По-перше, вона усуває правову невизначеність для військових частин, які використовують майно, отримане за механізмом примусового відчуження: доки акт про відчуження не скасовано в судовому порядку, майно перебуває у власності держави, і паралельні спори з власником не зобов’язують військо повертати техніку. По-друге, рішення вказує на межі ризиків для імпортерів: якщо під час митної перевірки виявлено порушення і обладнання вилучено, у період воєнного стану власник може зіткнутися з тим, що майно не просто затримане митницею — воно вже перейшло у власність держави через оборонні потреби. По-третє, для платників податків і громадянського суспільства — це підтвердження, що ресурс, який держава вилучає у формі реквізиції, справді працює на армію, а не зависає в адміністративних суперечках.

Раніше ми писали

Як ми повідомляли раніше, за січень-лютий 2026 року Київська митниця виявила 1822 порушення митних правил на загальну суму 460 мільйонів гривень — на 24% більше, ніж торік за аналогічний період. У 624 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предметів правопорушень на 89 мільйонів гривень, найбільшу частку з яких становлять промислові товари. Частина такого вилученого обладнання згодом передається Збройним силам — за різними процедурами, серед яких тепер чітко виокремлюється і механізм примусового відчуження з конкретною правовою позицією Верховного суду.