Що атакували і які наслідки

Головною ціллю нічного удару стала енергетична інфраструктура — саме по ній Росія б’є з початку кожного опалювального сезону. Пошкодження зафіксовані в об’єктах критичної енергетики Київської, Одеської, Сумської, Миколаївської, Дніпропетровської та Запорізької областей. Масштаб та конкретні об’єкти уточнюють профільні служби.

Додатково противник завдав ударів по залізничній інфраструктурі Донеччини, Запоріжжя, Миколаївщини та Одещини. Пошкоджені два локомотиви. Попри це рух поїздів не зупинявся — залізниця продовжила роботу в штатному режимі. Також постраждали житлові будинки в кількох областях.

Ліквідацію наслідків розпочато одразу після завершення атаки. Рятувальні та ремонтні бригади працюють на місцях ураження в усіх постраждалих регіонах, зазначив Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій України. Олексій Кулеба.

Чому це відбувається

Нічна атака — не ізольований інцидент, а частина системної стратегії виснаження, яку Росія послідовно реалізує проти цивільної інфраструктури України. Лише за один тиждень до цього удару противник випустив проти України понад 1300 ударних дронів, більш ніж 1400 керованих авіаційних бомб і 96 ракет різних типів, у тому числі десятки балістичних. Про це повідомив президент Зеленський, наголосивши: Москва вкладає в удари більше, ніж у дипломатію.

Як ми раніше писали, Росія цілеспрямовано перейшла від епізодичних ракетних ударів до безперервного тиску дронами-камікадзе. Математика цієї тактики невтішна: кожен «шахед» коштує від 20 до 50 тисяч доларів, тоді як ракета-перехоплювач для його знищення — значно дорожче. Навіть збитий дрон виконує своє завдання: виснажує боєкомплект ППО, утримує розрахунки в постійній напрузі та будить мільйони людей сиренами.

Вагома частка балістичних ракет у нічному ударі — окрема загроза. Балістика летить по крутій траєкторії і має значно менший час реакції для систем ППО. Комбінація «рою» дронів та балістичних ударів — це спроба перевантажити і прорвати оборону одночасно на кількох рівнях.

Хто відповідає

За відбиття повітряних атак відповідають Повітряні сили ЗСУ, підрозділи протиповітряної оборони та мобільні вогневі групи по всій країні. Координацію відновлювальних робіт на землі здійснюють ДСНС, обласні військові адміністрації та профільні комунальні підприємства. Укрзалізниця самостійно відновлює залізничну інфраструктуру, не зупиняючи рух поїздів. На рівні держави питання закупівлі засобів ППО — насамперед систем для протидії балістичним ракетам — перебуває під особистим контролем президента.

Що роблять зараз

Ремонтні бригади розпочали роботи на пошкоджених енергетичних об’єктах одразу після удару. Пріоритет — відновлення постачання електроенергії та стабілізація систем теплопостачання в постраждалих регіонах. Обсяги пошкоджень і терміни відновлення уточнюють профільні служби.

Паралельно Зеленський звернувся до партнерів з окремим закликом нарощувати постачання зброї для ППО — насамперед систем, здатних ефективно перехоплювати балістичні ракети. Саме брак таких систем робить балістику найнебезпечнішим компонентом комбінованих ударів. Президент подякував країнам, які вже допомагають із закупівлями ракет ППО через механізм PURL та власним постачанням, зазначивши: кожен такий пакет захищає критичну інфраструктуру та зберігає нормальність життя.

Чому це важливо знати

Загибель мирного жителя у Фастівському районі та поранення дитини — болісне нагадування: масовані удари коштують людського життя, а не лише кіловатів або метрів залізниці. Кожна нова атака накладається на пошкодження від попередніх, створюючи кумулятивний ефект, якому важко протидіяти навіть після відносної стабілізації.

Як ми повідомляли на початку лютого, атаки по теплоелектроцентралях під час морозів залишали без тепла тисячі будинків. Після удару 12 лютого 107 тисяч київських родин залишилися без електрики. Кожен новий удар б’є по системі, яка не встигла повністю відновитися від попереднього. Відновлення не встигає за руйнуванням — і саме в цьому полягає стратегічний розрахунок Москви.

Пошкодження залізничної інфраструктури демонструє ще одну лінію тиску. Залізниця — це артерія для евакуації, гуманітарних вантажів та базової мобільності мільйонів людей. Те, що цього разу рух не зупинявся, не знімає загрози системних наслідків у разі успішного ураження ключових вузлів.

Раніше ми писали

На початку лютого ми розповідали про масований удар по теплоелектроцентралях у восьми областях під час 25-градусних морозів — Росія цілеспрямовано атакувала станції, які працювали виключно в режимі обігріву житлових районів. Також ми писали про нічний удар 12 лютого, після якого 107 тисяч столичних родин залишилися без електрики. А в матеріалі про зміну тактики ми докладно аналізували, чому Росія зробила ставку на дрони-камікадзе як основний інструмент терору проти цивільної інфраструктури України.