Що відомо про пожежу в інституті

Про пожежу повідомили на сторінці інституту у Facebook. На фото з місця події видно полум’я та густий дим у зруйнованій лабораторії, а також те, як науковці й волонтери розгрібають завали та вичищають намулену воду з приміщень. «Постраждалих нема; що не згоріло, те залито, після обіду догасять і можна буде прибирати/сушити», — написали в установі. Там уточнили, що морозильні камери, в яких зберігаються наукові матеріали, продовжують працювати попри пожежу, а директор інституту перебуває на робочому місці й координує подальші дії.

Чому науковці називають це катастрофою

За словами біолога Юрія Даниловича, якого цитує Reuters, лабораторія мала сучасне обладнання, яке було знищене під час атаки. «Це катастрофа для медичної та біологічної науки України», — сказав він. У Національній академії наук додали, що під час удару в установах академії, зокрема в Інституті біохімії, «палали дахи, автівки, дослідницькі лабораторії та наукове обладнання, повилітали шибки». За даними наукового середовища, під загрозою опинилися багаторічні дослідження хвороб Альцгеймера, Паркінсона, діабету та інших захворювань — а також обладнання вартістю в мільйони гривень.

Що ще постраждало під час атаки на Київ

Удар по Інституту біохімії став лише одним з наслідків масованої комбінованої атаки в ніч на 2 липня, коли по Києву вдарили балістичні й крилаті ракети, зокрема «Циркон», та ударні безпілотники. Того ж ранку постраждав і готель «Санкт-Петербург» у Шевченківському районі, а найбільших руйнувань зазнав Дарницький район, де рятувальники досі розбирають завали.

Чому це важливо знати

Втрата унікального лабораторного обладнання й ризик для багаторічних досліджень хвороб — це удар не лише по будівлі, а й по науковому потенціалу країни, який відновити значно складніше, ніж полагодити дах чи вікна. Інститут біохімії ім. Палладіна — один з найстаріших і найбільших біохімічних центрів України, заснований ще у 1925 році, тож пошкодження його лабораторій зачіпає дослідження, що тривають десятиліттями. Подібні удари по науковій інфраструктурі рідко потрапляють у перші заголовки новин порівняно з житловими будинками, але їхні наслідки для країни можуть відчуватися роками — через втрачені зразки, перервані експерименти та обладнання, яке часто неможливо швидко замінити через санкції та воєнний стан.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у Києві 3 липня оголосили Днем жалоби за жертвами цієї ж наймасованішої атаки — станом на ранок кількість загиблих зросла до 30 осіб, а постраждалих — до 99. Мер Києва Віталій Кличко закликав киян орієнтуватися на офіційні повідомлення ДСНС і КМДА, а не на чутки, поки триває оцінка всіх наслідків атаки в місті.