Вишгородський тракт: від Подолу до Вишгорода через Кирилівську

Один з найстаріших київських шляхів відходив від Давнього Подолу на північ — у бік Вишгорода, міста, якому вже більше тисячі років. Спочатку дорога починалась там, де місто закінчувалось частоколом у районі нинішньої вулиці Юрківської. Головними орієнтирами на шляху були церква Миколи Чудотворця на виїзді з Подолу і Кирилівська церква вздовж тракту. З часом уздовж дороги виросли поселення: Плоска, Слобода, Куренівка, Пріорка.

Увійшовши до складу міста, цей відрізок спершу називався вулицею Плоскою, потім — Кирилівською. Далі вона переходить у вулицю Вишгородську. Хоча траса вже не доходить до Вишгорода в первісному вигляді, у межах Києва вона зберігає свій напрямок буквально з точністю до метра.

Білогородська дорога і Смоляний шлях: як Брест-Литовське шосе замінило тисячолітній тракт

Головним західним напрямком вважався шлях на Білогородку — нинішнє місто Білогородка. З XII по XIV століття через неї проходив давній Києво-Більський шлях, що з’єднував Київ з центром Більського удільного князівства на теперішній Львівщині. Після XV ст. дорогу продовжили до Брусилова на Житомирщині, потім — до Житомира і далі у бік Волині та Полісся. Через неї до Києва везли смолу, дьоготь і поташ, тому шлях дістав назву Смоляний.

У 1827 році тут організували поштово-диліжансне сполучення «Київ — Житомир — Радзивілів», яке починалось від Лук’янівської площі по трасі нинішньої вулиці Дегтярівської. Пізніше поруч проклали нову пряму трасу — Брест-Литовське шосе, яке витіснило старий вітіюватий Житомирський тракт. На 15-му кілометрі шосе, ще в межах Києва, збереглась поштова станція в Катеринівці 1846 року — неоготична будівля з конюшнею, каретним двором і криницею для водопою коней.

Васильківська дорога і Червоний Хутір: де колись стояв трактир на місці ВДНГ

Васильківська дорога виходила з боку Печерська і Бесарабки, проходила сучасною вулицею Васильківською через Голосієво і далі — через нинішню територію ВДНГ до Новосілок і Чабанів. На картах початку XIX ст. чітко видно, що траса збігається з сучасною вулицею Васильківською.

На ділянці, де зараз розташований виставковий центр ВДНГ, ще з кінця XVIII ст. стояв хутір з трактиром — «Красний трактір» або «Червоний Хутір». Саме від нього місце й дістало назву. Трактир проіснував до середини XX ст., коли його знесли під час будівництва ВДНГ. Мешканців переселили поряд — у нове поселення «Наукова». Головна алея ВДНГ нині прокладена точно по трасі старої Васильківської дороги.

Обухівська дорога і Собача тропа: забуті маршрути, що збереглися у назвах

Обухівська дорога вважається найдавнішим трактом на південь — вона з’єднувала Київ з Трипіллям ще понад тисячу років тому і пізніше слугувала чумацькою дорогою. Місце за Димієвкою досі зветься «Добрий шлях» — за переданням, саме тут проводжали чумаків у далеку дорогу. У лісах Кончі-Заспи збереглась вулиця Стара Обухівська — відрізок давнього тракту, поряд з урочищем Солодка Гірка.

Ще одна забута артерія — Собача тропа в районі нинішньої станції метро «Кловська». У необжитій болотистій низині вона колись була найкоротшим шляхом з Печерська на Бесарабку. Від старої вулиці Рибальської відходили стежки до річки Клов — у 1930-х на їхньому місці проклали вулицю Мечникова і частину Печерського спуску.

Чому це важливо знати

Вулиці Києва — це не просто асфальт: багато з них зберігають напрямок шляхів, прокладених тисячу і більше років тому. Знаючи це, можна зрозуміти логіку міської сітки, де й чому виникли ті чи інші райони і топоніми. Як ми раніше писали, Поділ зберігає безліч таких слідів давньої топографії. Так само, як садиба Балабухи на Подолі, котра виросла на перехресті старих торговельних маршрутів, — міський ландшафт завжди формувався там, де проходили дороги.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у 2025 році в центрі Києва знесли будинок Голуба — архітектурну пам’ятку, яка свого часу стояла на одному зі стародавніх київських шляхів. Теми давньої топографії міста та його втрачених і збережених об’єктів залишаються одними з найпопулярніших серед читачів.