Французький барометр HEC/Viavoice розкрив несподіваний феномен: працівники масово використовують штучний інтелект у роботі, але приховують це від керівництва. Професор економіки HEC Paris Антонен Бержо називає це явище «тіньовим ШІ» — коли ChatGPT та інші інструменти застосовують таємно, без відома менеджерів. Про результати дослідження пише L’Express у публікації від 12 серпня 2025 року.

Барометр HEC/Viavoice — це авторитетне дослідження, яке з 2004 року проводять HEC Paris та інститут Viavoice спільно з L’Express та BFM Business. Щомісяця вони опитують представницьку вибірку французів і окремо — управлінців, щоб зрозуміти настрої щодо економіки та гарячих тем. Серпневе опитування 2025 року було повністю присвячене впливу штучного інтелекту на роботу та зайнятість.

Феномен «тіньового ШІ»

«Нещодавні опитування показують, що працівники використовують ШІ набагато частіше, ніж думають їхні керівники. Річ у тім, що співробітники не афішують це в професійному середовищі — вони або тримають використання ШІ в таємниці, або принаймні не узгоджують його з керівництвом. Сьогодні це явище називають shadow AI», — пояснює Антонен Бержо.

Феномен «тіньового ШІ» виникає в компаніях без чіткої політики щодо використання штучного інтелекту, захисту даних і контролю якості. Коли офіційних правил немає, працівники починають застосовувати ШІ-інструменти на власний розсуд. Це створює ризики — від витоку конфіденційної інформації до помилок у роботі. Але водночас така ситуація яскраво демонструє реальний запит співробітників на автоматизацію рутинних завдань за допомогою ШІ.

Від офісу до коуча життя

«Дослідження Гарвардської бізнес-школи показують, що у США за рік ми перейшли від професійного використання — ми використовували ШІ для написання або поліпшення текстів — до приватного використання: ChatGPT та його аватари нині сприймаються переважно як коучі життя, які дають поради щодо особистого розвитку, медичного чи спортивного супроводу», — зазначає професор.

Ця динаміка свідчить про те, що попит на ШІ формують уже не лише офісні завдання — люди переносять моделі у повсякденність, використовуючи їх для вирішення особистих питань.

Парадокс 60%

«Цифра, яка мене найбільше дивує в барометрі цього місяця, — це те, що 60% опитаних у широкій публіці кажуть, що ніколи не використовують ШІ», — говорить Бержо.

Попри доведений продуктивнісний ефект штучного інтелекту, велика частина населення або не усвідомлює свою дотичність до ШІ-сервісів, або уникає їх у роботі через відсутність корпоративних правил та страх помилок. Водночас більшість компаній, за винятком найбільших, досі не мають чіткої стратегії щодо ШІ — вони побоюються інвестувати в технологію, яка може застаріти за пів року.

Креативність versus автоматизація

Щодо впливу на креативність, Бержо дає нюансовану відповідь: «Коли штучний інтелект використовують для посилення наявних навичок і знань, він однозначно стимулює креативність. Страхи, які відображені у відповідях респондентів, пов’язані з іншим — з повним делегуванням роботи машині: я вже нічого не пишу сам, не досліджую, навіть не перечитую результат. Просто кажу ШІ зробити все замість мене».

Професор пропонує прагматичне рішення: «Варто чесно визнати — штучний інтелект справді перевершує нас у певних завданнях. Наприклад, у перекладі текстів без юридичних наслідків чи створенні зображень для внутрішнього користування. Але заощаджений завдяки цьому час не варто витрачати на механічне нарощування обсягів виробництва. Краще інвестувати його в підвищення якості роботи, яку ми виконуємо в інших сферах».

Реальні цифри загрози зайнятості

«Варто скептично ставитися до апокаліптичних прогнозів про ШІ від самих розробників цієї технології. Вони постійно розповідають, як змінять світ, і цим створюють величезну тривогу в суспільстві», — попереджає Бержо.

«Якщо подивитися на ситуацію тверезо, під радикальною загрозою через ШІ перебуває менше від 5% робочих місць. Звісно, про цих людей треба подбати через ефективні програми державної підтримки та перекваліфікації. Але вся економічна історія свідчить: коли компанія автоматизує частину процесів, вона отримує приріст продуктивності. Це дозволяє їй створювати нові продукти й послуги — і в результаті наймати ще більше людей».

Реальні дані це підтверджують. Найвідоміше польове дослідження впровадження генеративного ШІ в службах підтримки клієнтів зафіксувало зростання продуктивності на 14-15%. Причому найбільше виграли саме недосвідчені працівники — ШІ допоміг їм швидше досягти рівня старших колег. Це доводить: підвищення ефективності не просто компенсує скорочення одних позицій, а й відкриває можливості для нових ролей і кар’єрного зростання.

Молоді спеціалісти в зоні ризику

«Справжня проблема, на мою думку, в іншому. Будь-яка робота — це набір різних завдань. Частину з них візьме на себе ШІ, бо вони легко піддаються алгоритмізації. Інші залишаться за людьми. Але подумайте: хто зазвичай виконує ці стандартизовані, рутинні завдання? Стажери та вчорашні випускники», — наголошує професор.

«Навіщо юридичній фірмі наймати молодшого юриста для пошуку судових прецедентів, якщо ШІ-інструменти роблять це в рази швидше? Перед університетами, школами та HR-службами постає колосальний виклик. Штучний інтелект кардинально змінить те, як молодь входить у професію».

Це вимагає повного переосмислення стартових позицій. Замість місяців рутини — робота над реальними проєктами під керівництвом наставників, ротації між відділами, набуття різноманітного досвіду. А в освіті фокус має зміститися на нові компетенції: як правильно ставити завдання для ШІ, перевіряти й коригувати результати його роботи, розуміти логіку алгоритмів і дотримуватися етичних стандартів при використанні технологій.

Чому це важливо знати

Для України, яка одночасно воює та модернізує економіку, французький досвід — це готова інструкція до дії.

«Тіньова ШІ» вже напевно існує в наших державних установах і приватних компаніях. Працівники використовують ChatGPT чи інші інструменти, але мовчать про це. Час вивести ці практики з тіні: розробити чіткі політики використання ШІ, навчити команди працювати з технологією безпечно та ефективно. Це підвищить продуктивність і водночас захистить від витоків даних чи критичних помилок.

Молоді українці, які тільки починають кар’єру, першими зіткнуться з новою реальністю ринку праці. Університетам і роботодавцям варто вже зараз переформатувати підходи: менше механічної рутини на старті, більше роботи з реальними проєктами та даними. Навчати не просто використовувати ШІ, а критично оцінювати його результати та інтегрувати в командну роботу.

Для українського експорту — IT, агросектору, виробництва — правильне впровадження ШІ може стати конкурентною перевагою. Головне — використовувати технологію не для банального скорочення штату, а для підвищення якості продукту. Міжнародний досвід показує: там, де ШІ впроваджують розумно, продуктивність зростає на 14-15%. І найбільше виграють саме початківці — технологія допомагає їм швидше досягти професійного рівня.

Джерела:

• L’Express: інтерв’ю з Antonin Bergeaud — «Baromètre HEC : “L’utilisation de l’IA au travail n’est pas assumée par les salariés”» (12.08.2025)
• HEC Paris: «Le Baromètre des Décideurs» — опис і історія (з 2004 року)
• Viavoice: сторінка барометра та добірка випусків
• QJE (2025): Brynjolfsson, Li, Raymond — Generative AI at Work (польове дослідження, +15% продуктивності)
• Le Monde: про присудження Антонену Бержо Prix du meilleur jeune économiste 2025