Маніпуляція пам’яттю — від класичних експериментів до штучного інтелекту

Елізабет Лофтус, професорка Каліфорнійського університету в Ірвайні, ще з 1970-х років доводила, що правильне навіювання може змусити людину «згадати» вигадані події — наприклад, як вона загубилася в дитинстві в торговому центрі чи отруїлася морозивом на пікніку.

«Люди, які дотримуються моделі пам’яті як магнітофонного запису, не розуміють, що пам’ять — це конструктивний процес»,

— пояснює Лофтус. За її словами, наш мозок збирає спогади з фрагментів, отриманих у різний час, і цей механізм робить нас вразливими до додавання неправдивих деталей.

Разом із дослідниками MIT Media Lab Лофтус перевірила, як штучний інтелект здатен масштабувати ефект «помилкових спогадів». Виявилося, що маніпуляція працює навіть тоді, коли люди знають, що взаємодіють зі штучним інтелектом і бачать штучно створені зображення.

Три експерименти, які змінять ваше уявлення про пам’ять

Зміна свідчень через чат-бота

Учасники дивилися відео пограбування, після чого частині з них штучний інтелект ставив навідні запитання на кшталт:

«Чи була камера спостереження біля місця, де грабіжники припаркували машину?»

Насправді ніякої машини в відео не було.

Через тиждень третина цих учасників «пам’ятала» машину. Група, яка спілкувалася з чат-ботом, сформувала в 1,7 раза більше помилкових спогадів порівняно з тими, хто отримав навідні питання в письмовій формі.

Фальшиві підсумки та втрата реальної інформації

Другий експеримент показав, що нечесні AI-підсумки або чати можуть легко вставити вигадані факти в історію, яку щойно прочитав учасник. Ще більше занепокоєння викликає те, що учасники, які отримали оманливі AI-підсумки, гірше запам’ятовували реальну інформацію та мали нижчу впевненість у правдивості справжніх фактів, які вони пригадували.

Візуальні маніпуляції

200 добровольців поділили на чотири групи. Кожна група переглядала набір із 24 зображень — від типових новинних фото до особистих знімків на кшталт весільних.

Під час другого перегляду кілька хвилин потому групи побачили:

• оригінальні незмінені фото
• AI-змінені версії
• AI-змінені зображення, перетворені на короткі відео
• повністю AI-згенеровані зображення у форматі відео

Найвищий рівень спотворення пам’яті зафіксували в тих, хто бачив AI-генеровані відео з AI-згенерованих зображень. Зміни часто були непомітними — додавання військової присутності на громадському заході чи зміна погодних умов, що збільшувало правдоподібність маніпуляцій.

Вразливість та наслідки

Молодші учасники частіше піддавалися впливу, але рівень освіти не відігравав значної ролі. Важливо, що помилкові спогади виникали навіть тоді, коли людей попереджали про використання штучного інтелекту.

Пат Патаранутапорн, дослідник MIT Media Lab, підкреслює принципову відмінність від звичайних дипфейків:

«Щоб вплинути на пам’ять, не обов’язково створювати складну підробку сайту New York Times. Достатньо переконати людину, що вона вже колись читала там щось подібне. Люди зазвичай не ставлять під сумнів власну пам’ять».

Експерти зазначають, що для справжнього впливу дезінформація має містити принаймні 60% правди — саме це робить її такою небезпечною.

Лофтус також досліджувала потенціал «push polls» — опитувань із вбудованою дезінформацією, коли в запитання закладають неправдиві твердження:

«Що б ви думали про Джо Байдена, якби знали, що його засудили за ухилення від податків?»

За її словами, моторошно уявити, наскільки ефективно штучний інтелект може проводити такі маніпуляції в масовому масштабі.

Чому це важливо знати

В умовах війни проти України технологія створення помилкових спогадів стає потужним інструментом гібридної агресії. Російські інформаційні операції вже використовують маніпуляції зі свідченнями, фотографіями та відео для зміни суспільної думки й підриву довіри до офіційної інформації.

Штучний інтелект дозволяє робити це масово та точково — від впливу на свідків воєнних злочинів до формування позиції міжнародної аудиторії щодо підтримки України. Особливо небезпечними є опитування з вбудованою дезінформацією, які можуть змінювати електоральні настрої та впливати на політичні процеси.

Контроль над алгоритмами й верифікація контенту стають критично важливими для національної безпеки. Маніпуляції пам’яттю здатні впливати не лише на індивідуальні рішення, а й на вибори, суспільну думку та міжнародні переговори. Розуміння цих механізмів — перший крок до захисту від них.