Як Meta і Google змінюють ринок стартапів через «аквагайринг» AI-команд
У колонці для Bloomberg Opinion журналістка Пармі Олсон аналізує нову стратегію технологічних гігантів — «аквагайринг» (acquihiring), тобто поглинання стартапів через найм їхніх ключових AI-команд.

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Такі угоди дозволяють обходити антимонопольні перевірки та скорочують прибутки венчурних інвесторів, але водночас можуть призвести до формування більш стійких технологічних компаній.
Що таке аквагайринг і чому він набирає обертів
Замість повноцінного придбання стартапів великі технологічні корпорації — Meta, Microsoft, Google — купують не самі компанії, а їхні таланти:
- Microsoft у 2024 році здійснив «аквагайринг» Inflection AI, залучивши 70 найкращих фахівців компанії.
- Meta придбала 49% Scale AI за $14,3 млрд і запросила CEO Александра Ванга очолити новий підрозділ Superintelligence Labs.
- Google витратив $2,4 млрд на керівну команду та ліцензійні права AI-асистента для кодування Windsurf.
Ці угоди залишають інвесторам стартапів лише порожню оболонку без активів, що зростають у вартості, але дозволяють техногігантам уникнути перевірок з боку антимонопольних органів.
Ризики для венчурного капіталу: кінець «моделі влади»
Індустрія венчурного капіталу традиційно спирається на так звану power-law model: основну прибутковість фонду забезпечують один-два надуспішні стартапи. Проте аквагайринг підриває цю модель:
«Мені не подобається це явище, — каже Алі Оджех, голова Northgate Capital, фірми венчурного капіталу з $5 млрд залучених коштів. — Коли гарячий стартап, як-от Scale, отримує інвестицію в $14,3 млрд замість продажу за $29 млрд у традиційному поглинанні, різниця означає, що фонд повертає лише дворазову суму інвестицій замість чотириразової».
Ради директорів стартапів часто не мають альтернатив: на ринку є лише кілька покупців, і всі вони — техногіганти. Відмова від співпраці з ними може закрити двері для майбутніх проєктів.
Парадокс Ліни Хан: більше регулювання — більше маніпуляцій
Колишня очільниця Федеральної торгової комісії США Ліна Хан прагнула посилити антимонопольний контроль над Big Tech. Однак її зусилля призвели до непередбачених наслідків: компанії знайшли нову схему обходу антимонопольного нагляду через часткові або «гібридні» поглинання.
Угода виглядає як інвестиція чи ліцензування — а насправді це переманювання команди з подальшим домінуванням на ринку.
Можлива трансформація індустрії: шлях до сталого розвитку?
Попри всі ризики, Олсон бачить потенційно позитивні наслідки цієї тенденції:
- Знижується орієнтація на гігантські оцінки перед продажем компанії.
- Інвестори починають шукати бізнеси, здатні вийти на IPO, а не лише ті, що обіцяють швидке зростання.
- Формується екосистема, де стартапи будуються для реального довготривалого існування, а не лише заради швидкого продажу.
«Це може бути краще, ніж сьогоднішня динаміка ринку, — пише Олсон. — Модель “влади” принесла величезні прибутки відомим фірмам, як-от Sequoia Capital та Greylock Ventures, але вона також призвела до каскаду негативних наслідків для суспільства та ширшого ринку».
Чому це важливо знати
Світові технологічні ринки демонструють новий тренд, у якому людський капітал стає важливішим за сам продукт. Для України це має критичне значення:
- Вартість стартапу визначається вже не кодом, а командою.
- Прагнення «продати компанію» більше не гарантує успіху — натомість зростає роль самостійного розвитку, IPO та публічної довіри.
- AI-компанії мають будуватися з перспективою сталого функціонування, а не лише як «розробка для продажу».
Країнам із сильним інженерним потенціалом, як-от Україна, потрібно інвестувати не лише в технології, а й в екосистеми збереження талантів та фінансової незалежності від Big Tech.

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.
Усі статті автора →







