Про цей стратегічний поворот пише Робен Ріватон для Fondapol, пише L’Express.

Від софту до заліза: нова китайська стратегія

За даними звіту GitHub за 2024 рік, Китай посідає третє місце у світі за кількістю розробників на платформі — 9 мільйонів користувачів, поступаючись лише США та Індії. Ця критична маса розробників стає потужною відповіддю на американські санкції, спрямовані проти розвитку китайського штучного інтелекту. Адже програмне забезпечення, викладене у відкритий доступ, набагато складніше контролювати, ніж продукт під приватною ліцензією.

Результат вражає: сьогодні 12 із 15 найкращих відкритих моделей ШІ створені в Китаї.

ШІ як зброя проти санкцій

Найяскравішим прикладом стала компанія DeepSeek. У січні цей стартап опублікував модель R1 на 70 мільярдів параметрів під відкритою ліцензією MIT. Повний пакет — програма, дані та методи навчання — доступний для вільного використання, копіювання та адаптації. За п’ять місяців модель клонували понад 15 000 разів на GitHub.

Китайські технологічні гіганти дотримуються тієї самої стратегії. 1 липня Huawei відкрила вихідний код двох моделей штучного інтелекту серії Pangu та деяких технологій логічного висновування. Днем раніше Baidu опублікувала код своєї широкої лінійки мовних моделей Ernie.

Відкритий код від роботів до автомобілів

Логіка поширюється на всі галузі. На початку січня Unitree виклала у відкритий доступ повні набори даних рухів, алгоритми імітації та механічні плани своїх гуманоїдних роботів G1 і H1, будучи впевненою у своїй технологічній перевазі. Вже наступного тижня понад 3000 розробників створили копії основного програмного забезпечення для дослідження та модифікації. У грудні аналогічний підхід обрав конкурент AgiBot.

У сфері напівпровідників Пекін готує спільну директиву восьми міністерств для заохочення національного переходу на вільну архітектуру RISC-V з Університету Берклі. Мета — звільнитися від архітектури x86, яку контролюють західні компанії Intel, AMD та ARM. Проєкт регулювання, оприлюднений у березні, прямо називає зниження витрат та стратегічну автономію як основні цілі.

В автомобільній промисловості виробник Peng Li, який займає близько 5% ринку, опублікував у відкритому доступі Halo OS — свою операційну систему для автомобілів з інтелектуальним керуванням. Це відповідь на рішення BYD безкоштовно встановлювати свою передову систему допомоги водієві DiPilot без додаткової плати, зокрема на міську модель Seagull вартістю лише 69 800 юанів (8 300 євро). Рішення стосується 4,4 мільйона транспортних засобів із сумісною архітектурою. Жодної передплати не потрібно. BYD планує продати 5,5 мільйона автомобілів у 2025 році, що подвоїть парк машин, які збирають дані. Хоча це рішення не є відкритим кодом у повному розумінні, воно відповідає новій стратегії масового поширення програмного забезпечення.

Контрольована відкритість

Безкоштовність коду — це не філантропія. Китайські компанії заробляють не на програмному забезпеченні, а на продуктах, які його використовують: автомобілях у BYD, роботах у Unitree чи AgiBot, чипах Ascend у Huawei. Чим ширше поширюється програмне забезпечення, тим більшими стають обсяги виробництва, а маржа на кожній батареї, приводі чи кремнієвому чипі — комфортнішою.

Цей підхід нагадує шлях китайських компаній у стандартизації продуктів. Національний план розвитку стандартизації 2021 року спрямований на розширення присутності країни в комітетах ISO, де Китай уже контролює 69 секретаріатів — шосте місце у світі.

Однак напруга між вимогою прозорості та політичним контролем залишається відчутною. Доступ до GitHub було обмежено в 2021 році, а внутрішня платформа Gitee, яку просуває уряд, запровадила в 2022 році попередній перегляд публічних репозиторіїв. У 2023 році Hugging Face, франко-американська платформа для обміну моделями ШІ з відкритим кодом, стала недоступною з Китаю. Китайська відкритість ретельно обмежена.

Чому це важливо знати

Для України китайська стратегія має двояке значення. З одного боку, вона демонструє, як країна під санкціями змогла мобілізувати масовий доступ до технологій через open source, що може бути корисним прикладом. З іншого боку, ця модель базується на повному контролі з боку держави й експлуатації масових платформ для просування фізичної продукції — що може створювати виклики, якщо Китай вирішить використовувати цю інфраструктуру в геополітичних цілях, включно з цифровим впливом на Україну чи її партнерів.

Технічна стратегія КНР у ШІ, робототехніці, автомобілебудуванні та мікроелектроніці дедалі більше впливає на глобальну конкуренцію. Водночас, розрив між відкритістю коду і політичним контролем у Китаї показує, як складно вибудовувати справді демократичну цифрову екосистему. Україні варто уважно вивчати ці приклади — і шукати баланс між відкритістю, безпекою та стратегічним суверенітетом.