У новорічній публікації Моссері пояснив радикальну зміну: замість автоматичної довіри до фото і відео люди тепер мають спочатку ставити під сумнів їхню достовірність. Це перехід від презумпції правдивості візуального контенту до презумпції сумніву — фундаментальна зміна у тому, як суспільство сприймає реальність.

Що таке C2PA і чому він не працює

C2PA (Coalition for Content Provenance and Authenticity) — стандарт метаданих, ініційований Adobe та Twitter ще до купівлі Ілоном Маском. Система мала працювати просто: у момент створення фото чи відео в файл вбудовуються метадані з інформацією про час, місце зйомки, використані інструменти та всі редагування. Платформи мали б зчитувати ці дані і показувати користувачам мітки «створено AI» або «справжнє».

Журналістка The Verge Джесс Везербед, яка глибоко досліджувала цю тему, виявила критичні недоліки системи. Попри заяви розробників про надійний захист від підробок, на практиці метадані легко видаляються — OpenAI, один із керівних членів консорціуму, це відкрито визнає. Платформи соцмереж часто випадково стирають ці дані під час завантаження контенту. Навіть коли метадані зберігаються, платформи не знають, як правильно їх інтерпретувати та показувати користувачам.

Хто винен: платформи чи технологія

Найбільша проблема C2PA — відсутність універсального впровадження. Google додала підтримку стандарту лише в смартфони Pixel, але не в Android загалом. Apple взагалі не приєднався до ініціативи, хоча iPhone — найпопулярніша камера у світі. Виробники професійних камер Nikon, Sony та Leica оголосили про підтримку, але не оновлюють старі моделі.

Платформи соцмереж ще гірше. Instagram та Facebook спробували впровадити мітки «створено за допомогою AI» два роки тому, але швидко відступили після масових скарг користувачів. YouTube заявляє про підтримку, але мітки з’являються непослідовно. TikTok має схожий підхід з мінімальними результатами. X (колишній Twitter) після купівлі Маском повністю відмовився від стандарту.

Парадокс у тому, що найбільші інвестори в AI — Google, Meta, OpenAI — одночасно є власниками платформ дистрибуції контенту. Вони не можуть агресивно маркувати AI-контент як менш цінний, бо це підірве їхні багатомільярдні інвестиції в розробку генеративних моделей.

Що це означає для користувачів

Заява Моссері руйнує основу, на якій трималася довіра до медіа останні десятиліття. Коли ми бачили відео протесту, урядових дій чи злочину з кількох ракурсів — це створювало спільне розуміння того, що насправді сталося. Тепер цей механізм перестає працювати.

Проблема вже виходить за межі соцмереж. Білий дім США публікує фотографії арештованих людей, змінені штучним інтелектом — наприклад, додає сльози на обличчях. Департамент внутрішньої безпеки регулярно використовує AI-згенеровані зображення у своїх матеріалах. Це вже не теоретичний ризик, а щоденна практика урядів у 2026 році.

Моссері пропонує рішення: замість позначок «створено AI» маркувати справжній контент від перевірених авторів. Але хто перевірятиме авторів, якщо навіть професіонали не можуть відрізнити справжнє від штучного? До того ж будь-які мітки про AI викликають конфлікти — творці обурюються, що їхню роботу знецінюють, а в коментарях розгортаються суперечки про достовірність.

За оцінкою журналістки Везербед, спроби Instagram виглядають безперспективно. Платформа рекламує C2PA як рішення проблеми, хоча ця система вже показала свою неефективність. Це спроба створити ілюзію контролю над ситуацією, яка насправді вже вийшла з-під контролю.

Чому це важливо знати

Провал C2PA означає, що технологічні гіганти не змогли створити систему захисту від deepfake — і найближчим часом такої системи не буде. Для України ця проблема має пряме значення: російська пропаганда активно використовує фейкові відео та фото для дезінформації про події на фронті та в тилу.

Коли Instagram, YouTube та Facebook визнають, що не можуть гарантувати достовірність контенту, це змінює правила гри. Тепер кожне відео чи фото потребує перевірки: хто автор, чи є підтвердження з інших джерел, чи не виглядає щось підозріло в деталях. Це стосується не лише новин про війну — а й повсякденних ситуацій, від відео ДТП до фото з місцевих подій.

Автоматичного рішення не існує. Платформи продовжать експериментувати з мітками та перевіркою, але користувачам доведеться самостійно оцінювати достовірність того, що вони бачать онлайн.