Перейти до основного вмісту

Чи справді людству залишилося 10 000 років: що каже головний редактор Nature про майбутнє Homo sapiens

Британський палеонтолог та головний редактор престижного наукового журналу Nature Генрі Гі представив провокаційну тезу: людство стоїть на порозі вимирання, і йому залишається не більше від 10 000 років існування, якщо не вдасться колонізувати космос. Ця теорія викладена в його новій книзі «Велич і занепад людської імперії» (The Decline and Fall of the Human Empire), яка вийшла у 2025 році, пише L’Express.

17 Вересня 2025 о 10:50|Наука і технології|⏱ 6 хв читання|Поділитися:
Чи справді людству залишилося 10 000 років: що каже головний редактор Nature про майбутнє Homo sapiens
Авторська ілюстративна генерація за допомогою Midjourney

Найважливіше про Київ — у Telegram

Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму

Підписатися

Скільки часу залишилося людству за прогнозами вчених?

Британський біолог-еволюціоніст Генрі Гі, головний редактор наукового журналу Nature, вважає, що Homo sapiens зникне з Землі протягом найближчих 10 000 років через біологічні обмеження та демографічну кризу.

Яка єдина можливість порятунку людства?

Науковець переконаний, що лише колонізація космосу протягом найближчих 200 років може врятувати людський вид від неминучого вимирання, створивши «страхування» для виживання.

Чому саме зараз людство на піку перед падінням?

За аналогією з Римською імперією, яка досягла максимального розширення за Траяна, людство вже колонізувало всю Землю та позбавилося конкурентів — тепер залишається лише боротьба з планетою, яку неможливо виграти.

Що робить людство таким вразливим до вимирання?

Гі наводить вражаючі дані про рідкість гомінідів в історії планети. За його словами, під час палеонтологічних експедицій в Африці знаходять скам’янілості всього — риб, алігаторів, черепах, ссавців — але рештки предків людини надзвичайно рідкісні. Приблизно 900 тисяч років тому людська популяція скоротилася всього до 1300 пар, опинившись на межі вимирання.

«Між 930 000 і 813 000 років тому кількість індивідів, здатних до розмноження, становила лише близько тисячі»,

— зазначає Гі, підкреслюючи, що людство завжди було під загрозою зникнення.

Особливу увагу науковець приділяє парадоксальній генетичній однорідності людей. Незважаючи на 8 мільярдів населення планети, у невеликої групи шимпанзе більше генетичних варіацій, ніж у всього людства. Ця біологічна вразливість має конкретні наслідки: через обмежене генетичне різноманіття ми гірше протистоїмо інфекційним хворобам. Щільність міського населення лише посилює проблему — пандемії поширюються швидше, а зоонозні інфекції (грип від птахів, коронавіруси від кажанів, туберкульоз від худоби) легко передаються між людьми через відсутність природного імунітету в популяції.

Коли людство досягло свого піку і чому це небезпечно?

Генрі Гі проводить паралель з монументальною працею Едварда Гіббона про занепад Римської імперії. Подібно до того, як Рим досяг максимального розширення за імператора Траяна на початку II століття і потім міг лише занепадати, людство досягло свого апогею 40 000 років тому, коли остаточно витіснило неандертальців.

«Після того, як позбулися всіх ворогів, види вступають у довгу і неминуче програшну боротьбу проти безжального супротивника — самої Землі», — пояснює палеонтолог.

Дослідження фінських вчених, опубліковане в Nature у 2017 році, підтверджує: після досягнення домінування та усунення конкуренції, єдиний можливий шлях для виду — занепад.

Як демографічна криза прискорює наближення кінця?

Демографічні прогнози малюють тривожну картину: після досягнення піку в 10 мільярдів людей до 2080 року, населення Землі почне стрімко скорочуватися. До 2100 року нас залишиться 8 мільярдів — стільки ж, скільки зараз. Але справжній колапс настане пізніше: до 2300 року на планеті може залишитися лише мільярд людей — стільки, скільки було за часів Наполеона Бонапарта на початку XIX століття.

Демографічна криза вже реальність у розвинених країнах. Італія може втратити половину населення до 2100 року — з 59 мільйонів до менше ніж 30 мільйонів жителів. Китай, який довго боровся з перенаселенням, тепер стикається з протилежною проблемою: його населення вже почало скорочуватися. Японія втрачає по 800 тисяч людей щороку, а в Південній Кореї коефіцієнт народжуваності впав до рекордних 0,72 дитини на жінку — найнижчий показник у світі.

«Жоден серйозний демограф не вважає, що людська популяція може знову почати зростати. Це одностороння дорога вниз», — підкреслює Генрі Гі.

Чому колонізація космосу — єдиний вихід?

Як і британський фізик Стівен Гокінг, який також прогнозував, що людству залишилося не більше 1000 років на Землі без колонізації інших планет, Генрі Гі бачить порятунок у космічній експансії.

Але на відміну від оптимістичних планів Ілона Маска створити мільйонне місто на Марсі до 2050 року, Гі попереджає: у людства є лише 200 років для початку серйозної колонізації космосу. Після цього терміну населення буде занадто малим, а технології — недостатньо розвиненими.

«Для успішної колонізації потрібні технології, фінансування, інженери — отже, багато розумів. Якщо людей буде замало, це стане неможливим», — пояснює науковець.

Які перешкоди стоять на шляху космічної колонізації?

Генрі Гі не самотній у своїх прогнозах. Покійний Стівен Гокінг попереджав, що людству залишилося максимум 1000 років на Землі, якщо ми не почнемо колонізувати інші планети. Але якщо Гокінг давав нам тисячоліття, то Гі відводить лише 200 років на початок серйозної космічної експансії — це критичне «вікно можливостей», яке швидко закривається.

Реальність суперечить технооптимізму космічних візіонерів. Ілон Маск обіцяє мільйонне місто на Марсі до 2050 року — через 25 років. SpaceX вже випробовує ракету Starship і планує першу пілотовану місію до 2029 року. Але Гі скептичний: між відправкою кількох астронавтів і створенням самодостатньої колонії — прірва.

«Для успішної колонізації космосу потрібен ідеальний збіг факторів: передові технології, трильйонні інвестиції, армія інженерів і вчених. Це можливо лише при великій популяції з потужною економікою. Коли населення Землі скоротиться до кількох мільярдів старіючих людей, у нас просто не буде ресурсів для такого проєкту. Двері в космос зачиняться назавжди», — попереджає Гі.

Як зміна клімату впливає на терміни вимирання?

Щодо кліматичної кризи, Гі налаштований фаталістично: «Вже занадто пізно». Але кінець цивілізації буде не епічним, а буденним. Замість голлівудських катастроф нас чекає банальна економіка: страхові компанії просто перестануть покривати ризики в небезпечних зонах. Без страхування — немає іпотеки. Без іпотеки — немає будівництва. Міста вимруть тихо, покинуті не через війни, а через рахунки, які ніхто не може оплатити.

Цей процес уже почався. Джакарта з 10-мільйонним населенням занурюється в океан зі швидкістю 25 сантиметрів на рік — Індонезія вже будує нову столицю Нусантара за 1200 кілометрів від старої. Маямі регулярно затоплює під час припливів, власники нерухомості масово продають будинки. За прогнозами, Манхеттен до 2100 року може опинитися під двометровим шаром води — це вартість нерухомості на трильйони доларів, які просто зникнуть.

Науковці люблять обговорювати драматичні сценарії: ядерна зима після обміну ударами між США та Росією, супервулкан Єллоустоун, який накриє попелом половину континенту, астероїд розміром з той, що вбив динозаврів. Але Гі переконаний:

«Ці загрози — лотерея з мізерними шансами. Справжній вбивця вже всередині нас — наша біологія. Ми приречені не через зовнішню катастрофу, а через те, ким ми є як вид».

Чому це важливо знати

Прогнози Генрі Гі, підкріплені його досвідом головного редактора Nature та палеонтолога, змушують переосмислити майбутнє людства не через призму технологічного оптимізму, а через біологічні реалії. Українські вчені також долучаються до дискусій про майбутнє людства — від розробки космічних технологій до участі в міжнародних проєктах з вивчення змін клімату.

Для України, яка має потужну космічну галузь та наукові традиції, участь у майбутній колонізації космосу може стати не лише питанням виживання людства, а й можливістю для технологічного прориву. Адже, як показує історія, саме великі виклики штовхають цивілізацію до найбільших досягнень.

Найважливіше про Київ — без спаму

Telegram Threads

Автор
Чи справді людству залишилося 10 000 років: що каже головний редактор Nature про майбутнє Homo sapiens
Андрій Миколайчук
Журналіст kyiv.news

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.

Усі статті автора →