На вулиці Петра Сагайдачного, 19 у Києві за кілька кроків від Поштової площі стоїть триповерховий доходний будинок 1891 року, який нещодавно завершили реконструювати — будівля отримала високий мезонін, фактично ще один поверх, повідомляє сторінка ДІАЗ «Стародавній Київ». Триповерхова цегляна кам’яниця у стилі історизму з рисами неоренесансу від 2009 року має статус пам’ятки архітектури місцевого значення (охоронний номер 2600183).

Будинок за адресою вулиця Спаська, 8-Б у Києві — житловий флігель, зведений у 1900–1901 роках за проектом архітектора Андрія-Фердінанда Краусса. Це частина історичної садиби, що належала відомому купцю 1-ї гільдії Тев’є Апштейну. Чотириповерхова споруда виконана у стилі історизму з елементами неоренесансу, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ».

Будинок на вулиці Петра Сагайдачного, 27-б на Подолі — один з небагатьох у районі, що вижив після Великої пожежі 1811 року. Первісно тут був заїзд, зведений наприкінці XVIII ст. Споруда відома як «будинок Іщенка» — за іменем київського срібляра, якому вона належала, нагадує ДІАЗ «Стародавній Київ».

Рівно 404 роки тому, 28 квітня 1622 року, Київ провів найвеличнішу поховальну процесію XVII століття — тіло гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного було поховане у Богоявленській соборній церкві на Подолі. Нині його могила перебуває під асфальтом на території Національного університету «Києво-Могилянська академія», нагадує ДІАЗ «Стародавній Київ».

На вулиці Петра Сагайдачного, 27 стоїть двоповерхова кам’яниця, збудована у 1830–1840-х роках за проєктом архітектора Людвіка Станзані, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ». Садиба Миколи Балабухи — один із найвиразніших зразків класицизму в забудові Подолу і нерозривна частина київської гастрономічної та підприємницької спадщини.