Які погрози отримують волонтери

Сніжана Бугрик, засновниця ГО «Захист тварин “Плюшка”», публічно заявила про телефонний дзвінок із погрозами. Жінка, яка представилася засновницею фонду для допомоги військовим, вимагала повернути Мішу на вулицю, стверджуючи, що собака нібито належить людині, яка його колись підгодовувала.

За словами Бугрик, у розмові лунала нецензурна лайка та пряма погроза «знищити» зоозахисників. Волонтерка звернулася до поліції через ці погрози.

Користувачка на ім’я Аліна Чубук продовжила тиск. В оприлюдненому листуванні вона погрожує «прийти в гості без запрошення», називає себе представницею громадської організації, яка нібито «захищає права» жінки, що підгодовувала Мішу, і вимагає повернення собаки на вулицю. Зоозахисниця трактує ці фрази як погрози незаконного проникнення на приватну територію.

Заява догхантера до прокуратури

До кампанії проти волонтерів долучився Олексій Святогор — у вересні саме він подав скаргу до Київського метрополітену, після чого Міші заборонили заходити до укриття під час повітряних тривог.

Тепер Святогор надіслав офіційну заяву до прокуратури, поліції та КМДА. У документі він стверджує, що пес нібито був «небезпечним безпритульним» у «стані агресії», але водночас вимагає «вжити заходів» для вилучення Міші з родини.

За словами заявника, у новій родині можуть бути «психічно хворі люди з зоосадистськими нахилами», тому пса потрібно повернути у «звичне середовище» — на вулицю.

Реакція журналіста Кіпіані

Журналіст Вахтанг Кіпіані назвав ситуацію абсурдною. Він звернув увагу, що одна з ініціаторок кампанії — жінка, яка колись підгодовувала Мішу, але не забрала додому, а тепер обурена, що не може претендувати на собаку.

Ще більш цинічною Кіпіані вважає участь у цій кампанії догхантера Святогора, який виправдовує ідею повернення тварини на вулицю «звичним середовищем».

«І під кожним дописом сотні добросердечних довб…в повторюють ці мантри про вкраденого пса і що тепер йому гірше, ніж було. Це просто феєрія люмпенізації, де кожне гівно вирішило, що його думка має бути почутою», — зазначив Кіпіані.

Чому родина не розголошує дані

Нова родина Міші свідомо не розголошує свої дані. За словами волонтерів, це усвідомлене рішення задля безпеки тварини на тлі погроз та агресії.

Волонтери зазначають, що це не перший випадок, коли турбота про тварину викликає лють у частини людей, але рівень агресії та тиску в цій історії перевершив усе попереднє.

Хто такий Міша

Рудий пес Міша став відомим як «пес з метро Теремки» — він тихо сидів у столичному метро під час повітряних тривог. Після того як Міші заборонили заходити до укриття, волонтери забрали його з вулиці та знайшли родину.

Новина про те, що песик нарешті має свій дім, викликала не просто недовіру, а шквал погроз на адресу зоозахисників. В соцмережах з’явилися теорії про «підміну» собаки, бо на фото у новому домі «не видно морди».

Чому це важливо знати

Ця історія демонструє парадокс, коли врятування безпритульної тварини та влаштування її в родину викликає агресію та погрози замість підтримки. Ситуація ілюструє проблему агресивного цькування зоозахисників в Україні та відсутність правового захисту волонтерів, які допомагають тваринам. Для киян, які слідкували за долею Міші, це нагадування про те, що навіть щасливий фінал може породжувати ірраціональну злість частини суспільства.