Чому великодній хліб для загиблих — це давня українська традиція

В українській народній традиції Великдень пов’язаний не лише з радістю Воскресіння, а й із глибокою пошаною до померлих. Вважалося, що великі свята об’єднують два світи — живих і мертвих, і саме в цей час можна спілкуватися з предками через молитви та пригощання.Обрядовий хліб у цій традиції мав надзвичайно важливе значення. На Середньому Поліссі першу спечену паску завжди призначали померлим і брали на кладовище на проводи. На Східній Бойківщині побутувало вірування, що пара з великоднього хліба лине на небо і нею живляться душі померлих, тому випечені паски обов’язково вмивали водою.Саме ця давня звичаєвість лягла в основу ідеї простору пам’яті на великодньому святі у Софії Київській. Протягом дня великодні хліби від учасників перебуватимуть у святковому просторі як знак пошани та вдячності воїнам, які поклали своє життя у боротьбі за українську землю.

Як долучитися до вшанування полеглих героїв

Організатори запрошують усіх охочих випекти паску або бабку за давньою традицією свого регіону та передати обрядовий хліб на подію. Протягом святкування паски стоятимуть у спеціально облаштованому просторі пам’яті, присвяченому полеглим борцям за Україну.Після завершення події відбудеться спільне причащання спеченим хлібом — давній звичай, що символізує єдність громади, спільну молитву і пам’ять про тих, хто захищав Батьківщину. Щоб передати паску, потрібно заздалегідь зв’язатися з організаторами за номером +380 98 509 08 06 (Юліана).

Що чекає на гостей у саду тисячолітнього собору

Свято триватиме 12 квітня з 12:00 до 20:00 у саду Національного заповідника «Софія Київська». У 2026 році великодній захід у стінах тисячолітнього собору відбувається вже втретє.На гостей чекає насичена програма. Близько 50 відновлених давніх великодніх пісень, веснянок та ігор зазвучать у виконанні фольклорних гуртів, молоді й дітей. Українську епічну традицію, що століттями зберігає героїчну пам’ять і духовні цінності народу, відтворять кобзарі та лірники. Серед виконавців — Тарас Компаніченко, Олесь Санін, Сергій Волченко, Ждан Безвербний, Дмитро Радченко, Микола Товкайло, Віталій Кобзар, Олександр Тихенко, Святослав Силенко та Роман Лисенко.На святі також працюватиме фотовиставка «Хоробрі обличчя» з портретами ветеранів у межах благодійного проєкту «Лікарі для героїв». Паралельно організатори збиратимуть кошти на реконструкцію облич українських воїнів після поранень та на ремонт обладнання одного з підрозділів Збройних Сил України.Крім того, відвідувачів чекають великодні ігри з крашанками для дітей, ярмарок традиційного мистецтва та великодній дзвін на Софійській дзвіниці XVII століття о 13:00.

Хто організовує третій Великдень у Софії Київській

Ініціатори події — Національний заповідник «Софія Київська» та Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» у партнерстві з проєктом «Витоки» від Zagoriy Foundation.Серед партнерів свята — ПЛАСТ, Київський Кобзарський Цех, Благодійний фонд «Лікарі для героїв», UKRAINE WOW, мережа мультимаркетів «Аврора» та пекарня «ВИТАЧ». Вхід на подію за квитками, які можна буде придбати у касі заповідника в день свята.Організатори зазначають, що звичай спільного великоднього святкування біля церкви колись був поширений у більшості регіонів України. Парубочі й дівочі громади сходилися, щоб разом співати і святкувати прихід весни. Проте через заборони й історичні випробування багато з цих традицій загубилися. Метою «Великодня у Софії Київській» є відродження цих звичаїв у культурному серці столиці, в місці, яке пам’ятає тисячу років української історії.

Раніше ми писали

Софія Київська лишається одним із найактивніших культурних просторів столиці. Нещодавно тут відкрили фотовиставку «Ночви» Павла Мазая з понад 40 роботами у «Хлібні» заповідника. Також у березні показали 150 унікальних писанок із колекції Біняшевського, що зберігається в Музеї Івана Гончара. А ЮНЕСКО виділило $29 тис. на реставрацію давніх розписів трансепту Софійського собору.