Теремківський ліс під загрозою: суд вирішить долю 5,7 га земель Києва 3 лютого
Господарський суд Києва 3 лютого о 10:00 розгляне справу про долю 5,69 га Теремківського лісу, які забудовник КСМ-груп намагається забудувати висотним житловим комплексом, повідомив активіст Михайло Погребинський. Спеціалізована екологічна прокуратура при Офісі генерального прокурора позивається проти Національної академії наук України (НАНУ) та забудовника, стверджуючи про незаконну передачу державних земель наукового призначення. Ключовим для рішення суду може стати експертиза Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, яка має визначити — чи є на спірній ділянці ліс.

🎵 Слухайте сучасну українську музику
Що відбувається з Теремківським лісом
Йдеться про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:713:0855 площею 5,6901 га в урочищі Теремки. Забудовник КСМ-груп отримав цю територію від НАНУ для будівництва житлового комплексу з п’ятьма висотками та магазином. Проте екологічна прокуратура оскаржує законність передачі цих земель, які мають статус наукового призначення.
Судове засідання відбудеться в Господарському суді міста Києва за адресою вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, зал № 23. Справу № 910/17599/23 розглядатиме суддя Паламар П.І. За словами активістів, це основна з-поміж кількох «теремківських» судових справ.



Суперечлива експертиза як ключовий аргумент
Забудовник домігся призначення комплексної експертизи через Київський науково-дослідний інститут судових експертиз при Міністерстві юстиції. Експертиза, оплачена відповідачем, має дати відповідь на низку питань, зокрема — чи є на спірній ділянці ліс. Адвокати забудовника стверджують, що лісу там немає, а його наявність — «видумки активістів та прокурорів».
Одним з експертів виступає Юрій Бікус, повідомляє Михайло Погребинський. Бікус раніше фігурував в інших резонансних справах про захист природних територій. Як писали «Наші гроші», у справі про повернення державі земель водного фонду Бікус із різницею у два роки надав два взаємовиключні висновки — останній був не на користь держави, і прокуратура програла суд.
У справі про захист Китаївського археологічного комплексу той самий експерт також був залучений на стороні забудовника. Активісти вказують на системну проблему: коли забудовник «йде в експертизу», справа затягується, а результати експертизи стають передбачуваними.
Хто стоїть за забудовою
КСМ-груп — компанія, яку журналісти-розслідувачі пов’язують з агентом ФСБ Сівковичем (зараз на території РФ), а місцеві депутати — з депутатом Київради від «УДАРУ» Макаренком. За інформацією з розслідувань та оприлюднених плівок НАБУ, у забудовника можуть бути зв’язки з колишнім віцепрем’єром Чернишевим, який є кумом ексглави Офісу президента Андрія Єрмака.
Цей забудовник уже реалізував масштабні проєкти на землях НАНУ у Феофанії. За даними активістів, КСМ-груп знищив унікальну горіхову плантацію та великий яблуневий сад на землях академії наук. Тепер компанія намагається отримати доступ до забудови урочища Теремки.
Як тривали судові процеси
Спеціалізована екологічна прокуратура подала позови проти НАНУ та забудовника кілька років тому — ще за попереднього генерального прокурора. За словами активістів, судові справи «невиправдано довго і штучно роками тягнуться в судах», попри активність прокурорів.
У жовтні 2025 року експерти виїжджали на спірну земельну ділянку для огляду. За повідомленням активістів, під час виїзду експертів 23 жовтня «тітушки з угруповання Лешого контролювали порядок» — що викликало додаткові питання про можливий тиск на учасників процесу.
Наразі основна судова справа фактично призупинена в очікуванні результатів експертизи з двох інших «теремківських» справ. Суддя Паламар чекає висновків експертів, хоча в самій справі № 910/17599/23 експертиза формально не призначена.
Попередні втрати природних територій
Ситуація з Теремківським лісом — не перший випадок, коли землі НАНУ наукового призначення переходять під комерційну забудову. За останні роки КСМ-груп забудував величезні масиви у Феофанії, які також мали природоохоронний статус.
Екологи та активісти вказують на системну проблему «роздержавлення» наукових земель академії. Формально землі залишаються державними, але фактично передаються в оренду або користування приватним забудовникам, які реалізують комерційні проєкти.
Чому це важливо знати
Рішення суду 3 лютого може визначити долю однієї з останніх зелених зон у швидко забудовуваному районі столиці. Якщо експертиза визнає, що лісу на ділянці немає, суд може задовольнити позицію забудовника, і замість природної території кияни отримають черговий житловий комплекс. Прецедент може відкрити шлях до подальшої забудови інших земель наукового призначення, які формально належать державі, але фактично стають об’єктами комерційних інтересів.








