Перейти до основного вмісту

Шевченківська премія-2026: Остріков, підпільне радіо УПА і вкрадене дитинство

Шевченківську премію 2026 отримали 17 митців у 10 номінаціях. Серед лауреатів — режисер Павло Остріков, журналіст Олег Криштопа і фотохудожниця Олена Гром. Розмір кожної премії становить 484 480 гривень — найвища державна культурна відзнака України відзначає своє 65-річчя.

10 Березня 2026 о 15:45|Суспільство|⏱ 5 хв читання|Поділитися:
Режисер Павло Остріков, лауреат Шевченківської премії 2026 за фільм «Ти — космос»
Фото: Instagram Павло Остріков | 1920×1080

Фільм, якого чекали десять років

Режисер і сценарист Павло Остріков отримав премію за повнометражний дебют «Ти — космос» — романтичну науково-фантастичну трагікомедію, над якою він працював понад десятиліття. Перший варіант сценарію був написаний ще 2015 року, а світова прем’єра стрічки відбулася у вересні 2024 року на кінофестивалі в Торонто. До широкого українського прокату фільм вийшов у листопаді 2025-го та здобув понад 25 нагород на міжнародних фестивалях, зокрема гран-прі Одеського кінофестивалю за глядацьким голосуванням.

Сюжет розгортається у майбутньому: космічний далекобійник Андрій перевозить вантаж, коли Земля раптово вибухає. Залишившись єдиною живою людиною у Всесвіті, він отримує сигнал від француженки Катрін із далекої станції — і вирушає до неї крізь порожнечу. Остріков знімав фільм у павільйонних декораціях практично без комп’ютерної графіки, щоб передати автентичність, а саундтрек побудований на класичній українській естрадній музиці — від Назарія Яремчука до Діани Петриненко.

Фільм вже називають першою романтичною трагікомедією часів повномасштабної війни: критики зазначають, що українські глядачі впізнають себе в Андрієві, який навіть у буквальному апокаліпсисі знаходить сили сміятися, любити і жити далі. До номінації на Шевченківську премію стрічка також отримала головну нагороду на кінофестивалі у Страсбурзі.

14 років пошуків — і підпільне радіо УПА

Журналіст і письменник Олег Криштопа отримав премію в номінації «Публіцистика і журналістика» за документальний роман «Радіо “Афродіта”», що вийшов у травні 2025 року. Книга — результат чотирнадцяти років журналістських розслідувань, інтерв’ю та архівних досліджень.

В основі твору — реальна підпільна радіостанція УПА з кодовою назвою «Афродіта», яка діяла з 1943 до 1945 року в Карпатах, у селі поблизу Дрогобича. Унікальність у тому, що голосом цього радіо на всю Європу — англійською, французькою, німецькою й навіть російською — говорив бельгієць Альберт Газенбрукс. Кожен ефір починався словами: «Увага! Увага! Ви чуєте голос Вільної України!» — і транслювався по кілька разів на день прямо з окупованої нацистами, а потім і радянськими військами, території.

Книга увійшла до короткого списку премії «Книга року ВВС-2025». За словами автора, паралель із сьогоденням очевидна: тоді, як і зараз, радіо та медіа були зброєю у боротьбі за право України говорити про себе на весь світ.

Фотографія як свідчення вкраденого дитинства

Фотохудожниця Олена Гром отримала премію в номінації «Фотомистецтво» — цьогоріч вона вперше з’явилася в переліку Шевченківської нагороди — за проєкт «Вкрадена весна», оприлюднений у завершеному вигляді 2025 року. Проєкт документує долі дітей, чиє дитинство перервала повномасштабна війна Росії проти України.

Поява фотомистецтва як окремої номінації у 65-й рік премії — показовий знак: комітет визнав, що документальна фотографія в умовах війни стала самостійним художнім жанром, здатним свідчити про те, про що мовчить офіційна статистика. Як ми раніше писали, у 2026 році в Києві відкрилася низка виставок, присвячених документуванню пережитого — від фотографій Революції Гідності до образів сучасної війни.

Алла Горська повернулася через виставку

Кураторська команда у складі Тетяни Гаук, Олени Грозовської, Михайла Кулівника та Катерини Лісової разом із дизайнеркою виставки Дар’єю Подольцевою отримала премію за виставковий проєкт «Алла Горська. Боривітер». Це перший випадок, коли Шевченківська відзнака присуджена за творче кураторство: 2026 рік додав до переліку номінацій кілька нових — кураторство, фотомистецтво та дизайн.

Алла Горська — художниця-шістдесятниця, загинула в 1970 році. Її ім’я, роботи й доля стали символом покоління українських інтелектуалів, які відстоювали культурну ідентичність в умовах радянського тиску. Виставка повернула її в публічний простір — у тому числі для молодого покоління, яке відкрило Горську вже в роки повномасштабної війни.

Чому це відбувається саме зараз

65-а Шевченківська премія відбувається в умовах активної фази повномасштабного вторгнення. Розширення переліку номінацій — поява фотомистецтва, дизайну, кураторства — відображає зміни в самому українському мистецтві: воно дедалі більше виходить за межі традиційних форм і шукає нові мови для осмислення війни, пам’яті й ідентичності. Серед лауреатів цього року — не лише письменники й режисери, а й ті, хто документує, зберігає та інтерпретує: куратори, фотографи, журналісти-дослідники.

Хто ухвалює рішення про нагородження

Лауреатів визначає Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка — незалежний дорадчий орган при Президентові України. Відбір відбувається в кілька турів: довгий список, короткий список і фінальне рішення. Рішення 2026 року оголошено 5 березня.

Що роблять зараз

Лауреати отримають почесний знак, диплом та грошову виплату. Фільм «Ти — космос» вже доступний на стримінгових платформах. Книга «Радіо “Афродіта”» продається в книгарнях України. Виставка «Алла Горська. Боривітер» демонструвалася в кількох містах країни. Як ми раніше писали, українське мистецтво у 2026 році активно шукає нові простори для діалогу — від галерей «Софії Київської» до міжнародних майданчиків.

Чому це важливо знати

Шевченківська премія — не просто культурна подія. В умовах війни вона стає публічним висловлюванням про те, що Україна вважає важливим зберегти і передати. Те, що підпільне радіо УПА 1943 року і фотограф із проєктом про вкрадене дитинство 2025-го опиняються в одному списку, — говорить про неперервність боротьби за право на власний голос. Список лауреатів цього року — своєрідний зліпок того, чим живе і чим болить сьогоднішня українська культура. Більше про культурне життя столиці — у нашому огляді виставок Києва.

Раніше ми писали

У лютому 2026 року ми розповідали про масштабний міждисциплінарний виставковий проєкт у «Софії Київській», де понад 50 митців показали, як українське мистецтво реагує на війну. Також ми повідомляли про фотовиставку «Точка неповернення» до Дня Героїв Небесної Сотні — документальний погляд на Революцію Гідності через об’єктив її безпосередньої свідкині. А наш огляд мистецьких подій січня 2026 року зібрав найцікавіші виставки столиці на початку року.

Автор
Шевченківська премія-2026: Остріков, підпільне радіо УПА і вкрадене дитинство
Євгеній Дубчак
Журналіст kyiv.news

Журналіст, 5 років пише та аналізує актуальні події. За освітою маркетолог (Державний торговельно-економічний університет), що дає свіжий погляд на міські процеси. Висвітлює новини столиці з різних перспектив, цінуючи можливість представляти різні точки зору.

Усі статті автора →