Перейти до основного вмісту

Інженер-конструктор пояснив, чому київські будівлі по-різному витримують атаки (відео)

За три роки повномасштабної війни Росія зруйнувала понад 300 тисяч будівель в Україні, більшість із них — житлові. Попри міжнародні заборони, країна-агресор і надалі цілеспрямовано б’є по цивільній інфраструктурі. Але чому одні багатоповерхівки залишаються стояти навіть після прямого влучання, а інші миттєво руйнуються?

6 Вересня 2025 о 17:53|Суспільство|⏱ 1 хв читання|Поділитися:
Пошкоджені житлові будівлі в Києві через ракетний обстріл, зруйновані фасади та бетонні руїни, що свідчить про наслідки бойових дій у місті та зусилля з відновлення після руйнувань.
Фото: texty.org.ua

Що каже інженер

У відео від видання «Тексти» інженер-конструктор Дмитро Макогон пояснює: реакція будинку залежить від типу конструкцій, якості матеріалів і способу розподілу навантажень. Вибухова хвиля здатна змінювати структуру навіть найміцніших стін.

Типи пошкоджень

  • Часткові руйнування, коли несучі конструкції витримують і будівлю можна відновити.
  • Повне «складання», коли удар або вибух підриває опори — тоді ремонт стає неможливим.

Чи можна створити «невразливий» дім

Навіть найсучасніші технології не гарантують абсолютного захисту. Але правильні архітектурні рішення й укріплення конструкцій здатні врятувати життя та зменшити масштаби руйнувань.

Чому це важливо знати

Розуміння механіки вибухів і слабких місць будівель допомагає не лише пояснити масштаби руйнувань, а й закладати нові стандарти безпеки у відбудові України.

Автор
Інженер-конструктор пояснив, чому київські будівлі по-різному витримують атаки (відео)
Олександр Остапець
Журналіст kyiv.news

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.

Усі статті автора →