До заходу долучилися заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак, генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, співробітники музею, представники громадського руху «Українська патріотична альтернатива», громадські активісти та медіа.

«Ми вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні та пам’ятаємо за їх подвиг. Цей подвиг змінив хід історії України, — зазначив у виступі Володимир Тиліщак. — З подвигу усіх учасників Революції Гідності, українці поклали початок руху геть від московського впливу».

За даними організаторів, 18 лютого 2014 року загинули щонайменше 29 протестувальників, понад 500 людей отримали поранення. Маріїнський парк став місцем, де мирний наступ учасників ходи до Верховної Ради було зупинено насильством.

Чому це відбувається

18 лютого 2014 року — один із найтрагічніших днів Революції Гідності. Того дня колони мирних демонстрантів вирушили до Верховної Ради з вимогою відновити Конституцію 2004 року, однак зіткнулися з жорстокими діями силовиків. Протестувальників атакували в кількох точках центру Києва — зокрема саме в Маріїнському парку та на вулиці Інститутській, де пролилася кров. Ці події стали безпосереднім передвісником Дня Небесної Сотні — 20 лютого 2014 року.

Революція Гідності розпочалася у листопаді 2013 року як протест проти відмови тодішнього президента Януковича підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Упродовж кількох місяців вона переросла у масштабне протистояння за право України на демократичний вибір, незалежність від Москви та верховенство права.

Хто відповідає

Збереженням пам’яті про події Революції Гідності в Україні опікується Національний музей Революції Гідності — установа, що документує, досліджує та популяризує ці сторінки новітньої історії. Разом із Українським інститутом національної пам’яті музей організовує щорічні заходи в ключових місцях подій, зокрема у Маріїнському парку та на вулиці Інститутській. Розслідування злочинів проти протестувальників у 2014 році тривало роками — більшість справ так і не завершилась обвинувальними вироками.

Що роблять зараз

Меморіальні заходи у Маріїнському парку стають частиною ширшої програми вшанування у переддень Дня Героїв Небесної Сотні, який в Україні відзначають 20 лютого. Цього року приурочені заходи тривають кілька днів: паралельно у Києві відкриваються виставки, проводяться покази документальних фільмів і громадські дискусії про спадщину Майдану. Як ми повідомляли раніше, 20 лютого відкривається фотовиставка Катерини Дорошиної «Точка неповернення» — документальна серія про події тих днів.

Учасники вшанування у Маріїнському парку назвали поіменно тих, хто загинув 18 лютого 2014 року, і наголосили, що їхня пам’ять — частина відповідальності суспільства перед майбутніми поколіннями.

Чому це важливо знати

Революція Гідності — не лише сторінка минулого. Відповідно до редакційного стандарту kyiv.news і широко визнаної в Україні хронології, війна Росії проти України розпочалася 20 лютого 2014 року — з початку операції з окупації Криму, якій передував розгін Майдану. Саме тому вшанування лютого 2014 року набуває особливого виміру: воно нагадує про те, звідки почався нинішній збройний опір України.

Ще один важливий аспект — збереження правди. В умовах повномасштабної війни зберігати достовірну пам’ять про Революцію Гідності означає протистояти російським наративам, які роками намагалися зобразити ці події як «переворот» чи «заколот». Свідки, архіви та меморіальні заходи — це інструменти захисту правди.

Раніше ми писали

До Дня Героїв Небесної Сотні у Києві відкривається фотовиставка «Точка неповернення» — документальна серія про Революцію Гідності. А в жовтні 2025 року Музей Майдану разом із Центром досліджень визвольного руху проводив обговорення про цифрове повернення архівів, вивезених з України в радянський час.