Що саме зробили учасники толоки?

Триденні роботи охопили благоустрій території Нижньої лаври: волонтери прибирали сміття, прополювали зелені зони, розчищали тротуари від бруду та рослинності, обрізали дерева й кущі, а також займалися озелененням і впорядкуванням насаджень. Особливу увагу приділили зеленим зонам біля Дальніх печер — тут провели санітарне обрізання кущів та роботи з озеленення території.

У заповіднику підкреслюють: догляд за територією Лаври — це не разова акція, а постійна спільна праця співробітників, чернецтва та небайдужих киян. Робота з озеленення покликана не лише прибрати наслідки буденного зношення території, а й підтримати належний вигляд заповідника для тисяч туристів і паломників, які щороку відвідують Лавру попри воєнний час.

Хто долучився до толоки?

Організаторами й учасниками толоки стали одразу три сторони: співробітники Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», братія Свято-Феодосіївського монастиря та волонтери. У заповіднику подякували всім, хто долучився до впорядкування території, наголосивши, що спільна праця робить Лавру доглянутішою та затишнішою для відвідувачів і паломників. Формат спільної толоки за участі й музейних працівників, і чернецтва, і мирян підкреслює, що турбота про Лавру об’єднує різні спільноти навколо однієї мети.

Чому це важливо саме зараз?

Території поблизу Дальніх печер потребують особливої уваги: у січні 2026 року уламки російського дрона «Шахед» пошкодили саме цю частину заповідника — корпус № 66 та Аннозачатіївську церкву біля входу до Дальніх печер. У червні того ж року черговий удар пошкодив Свято-Успенський собор Лаври. На тлі цих ударів регулярний догляд за територією та зеленими зонами набуває додаткового значення для збереження заповідника, адже кожна впорядкована ділянка — це ще один крок до того, щоб пам’ятка залишалася доступною для людей навіть у воєнний час.

Чому це важливо знати

Києво-Печерська лавра — об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, який цього року продовжує залишатися під підвищеною увагою через війну. Толоки та регулярний догляд за територією допомагають підтримувати заповідник у належному стані для відвідувачів і паломників, попри пошкодження та загрози. Ба більше, участь у таких заходах братії, музейників і волонтерів демонструє, що громада не полишає турботу про святиню навіть у складних умовах.

Раніше ми писали

Раніше ми повідомляли, що місія ЮНЕСКО обстежила стан Софії Київської та Києво-Печерської лаври й перевірила буферну зону навколо об’єктів. Також ми розповідали про перше пряме ураження Лаври з часів Другої світової війни — атаку дронів-камікадзе у січні 2026 року.