Що відомо про ситуацію

Попри зростання кількості хворих, рівень захворюваності у столиці залишається на 17,9% нижчим за середній рівень інтенсивності. Тобто формально епідемічний поріг у Києві ще не перевищено, хоча відстань до нього стрімко скорочується з кожним тижнем.

Серед 13 317 хворих — 6 872 дитини та 6 445 дорослих. Кількість захворілих школярів за тиждень сягнула 4 463 — це найвищий показник серед усіх вікових груп. Саме зростання дитячої захворюваності стало головним фактором загального збільшення кількості випадків.

На COVID-19 за звітний тиждень захворіли лише 14 осіб, з них 1 дитина до 17 років. Це значно менше, ніж на початку року, коли щотижня фіксували по 30 і більше випадків коронавірусу. Водночас грип залишається значно небезпечнішою загрозою цього сезону.

Госпіталізації та летальні випадки

До медичних закладів столиці госпіталізували 532 хворих на грип і ГРВІ, з них 379 — діти. Це найбільша кількість госпіталізацій за останні тижні: для порівняння, на 5-му тижні до лікарень потрапили 463 особи, на 4-му — 417. Тенденція свідчить про зростання кількості тяжких випадків.

Серед хворих на COVID-19 госпіталізували 7 осіб, з яких 2 — діти до 17 років. У відділенні реанімації та інтенсивної терапії перебували 2 дорослі пацієнти з COVID-19.

За звітний тиждень зареєстровано 2 летальні випадки від ускладнень грипу. Нагадаємо, що на 6-му тижні від ускладнень грипу померли 6 осіб, зокрема 10-річна дитина. Загалом цей епідемічний сезон уже забрав кілька життів киян.

Чому це відбувається

Зростання захворюваності у лютому — прогнозоване явище для епідемічного сезону респіраторних інфекцій. Починаючи з січня 2026 року, кількість хворих у Києві стабільно збільшується: від 9 242 випадків на 3-му тижні до 13 317 на 8-му. Тобто за півтора місяці показник зріс майже в 1,5 рази.

За даними Національної академії медичних наук, на загальнодержавному рівні протягом тижня з 9 по 15 лютого на грип, COVID-19 та інші ГРВІ захворіли 168 030 осіб — на 5% більше, ніж тижнем раніше. Епідемічний поріг було перевищено у Волинській, Київській, Полтавській, Рівненській та Хмельницькій областях.

Додатковим фактором ризику, за оцінкою Центру громадського здоров’я, стали наслідки масованих ракетних обстрілів — перебої з електро- та теплопостачанням підвищують вразливість населення до респіраторних інфекцій. Холодні квартири та відсутність гарячої води створюють додатковий ризик для здоров’я, особливо для дітей та літніх людей.

Хто відповідає

Моніторинг епідеміологічної ситуації у столиці здійснює ДУ «Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ». За організацію медичної допомоги та забезпечення лікарень необхідними ресурсами відповідає Департамент охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради.

Рішення про можливе введення карантинних обмежень — зокрема переведення шкіл на дистанційне навчання або призупинення навчального процесу — ухвалює міська влада за рекомендацією епідеміологів. Наразі таких рішень не прийнято, хоча стрімке зростання захворюваності серед школярів може змінити ситуацію найближчими тижнями.

Що роблять зараз

Медичні заклади столиці працюють у посиленому режимі. Кількість госпіталізацій зростає щотижня, що збільшує навантаження на стаціонари, особливо дитячі відділення. Лікарі закликають батьків не зволікати зі зверненням до медиків при перших ознаках ускладнень — високій температурі понад три дні, задишці чи болю в грудях.

Фахівці наголошують, що вакцинація залишається найефективнішим способом захисту від тяжкого перебігу грипу та COVID-19. Безкоштовне щеплення від грипу доступне в комунальних медичних закладах Києва — для цього достатньо звернутися до свого сімейного лікаря.

Чому це важливо знати

Динаміка захворюваності в Києві показує стійку тенденцію до зростання: за останній місяць кількість нових випадків збільшилась приблизно на 30%. Якщо темп збережеться, столиця може впритул наблизитися до епідемічного порогу вже в найближчі тижні, що потенційно означатиме обмеження для навчальних закладів.

Особливо вразливими залишаються діти. Серед 13 317 хворих за 8-й тиждень більше половини — діти, а школярі складають третину від загальної кількості. Батькам варто звернути увагу на профілактику: регулярне провітрювання приміщень, ретельна гігієна рук та своєчасне звернення до лікаря при перших симптомах допоможуть знизити ризик зараження.

Тим, хто ще не вакцинувався, лікарі радять зробити це якнайшвидше — для формування повноцінного імунітету після щеплення потрібно 2-3 тижні.