Що показало опитування киян

Дослідження тривало з 19 червня до 10 серпня 2025 року та охопило понад 4 500 мешканців столиці. Переважна кількість опитуваних відповідали онлайн, а 1 500 респондентів було опитано офлайн — зокрема, клієнтів різних соціальних та реабілітаційних установ столиці.

Половина опитаних (51%) — представники груп людей, які можуть часто стикатися з бар’єрами. Зокрема, це люди з інвалідністю, люди з порушеннями зору або слуху, представники маломобільних груп, внутрішньо переміщені особи, люди старшого віку, батьки маленьких дітей.

«Безбар’єрність — це коли можеш легко знайти і зрозуміти інформацію. Особливо інформацію, яка стосується життя у своєму місті. Щоб розуміти, як зробити міські комунікації доступнішими, місто ініціювало дослідження ефективності комунікаційних каналів Київської міської державної адміністрації та аналіз бар’єрів», — розповіла Марина Хонда.

Як кияни стежать за діяльністю міської влади

За результатами опитування 60,7% респондентів стежать за діяльністю КМДА та її структурних підрозділів через застосунок «Київ Цифровий», а 49,1% — у Telegram. Ці два канали виявилися найпопулярнішими серед містян для отримання інформації від міської влади.

Учасники опитування оцінили, наскільки зрозуміло, зручно й своєчасно вони отримують інформацію від міської влади. Доступність для сприйняття (читабельний шрифт, наявність озвучення чи переклад жестовою мовою) оцінили на 3,39 із 5 балів, доступність для розуміння (простота мови) — на 3,29 із 5, своєчасність отримання інформації — на 3,24 із 5.

Які позитивні зміни помітили містяни

42,6% респондентів відзначили позитивні зміни у фізичній безбар’єрності, 37,2% — у цифровій доступності, 33,5% — в інформаційній. Водночас найменше покращень опитувані помітили в економічній сфері — лише 13% респондентів.

«Дослідження допомагають побачити, що за кожним бар’єром стоїть конкретна людська потреба — зрозуміти, почути, отримати підтримку. Саме тому важливо не просто збирати дані, а застосовувати їх для реальних змін: робити міські сервіси більш людиноцентричними, навчати, розширювати формати комунікації», — підкреслила Марина Хонда.

Що планує КМДА на основі результатів

На основі висновків дослідження КМДА планує вдосконалити стандарти інклюзивної комунікації для структурних підрозділів, збільшити частку субтитрування та перекладу жестовою мовою відеоконтенту. Також планується створити систему навчання для відповідальних за комунікацію в структурних підрозділах, щоб підвищити ефективність комунікацій.

Крім того, у планах збільшити кількість навчань цифровим навичкам для людей старшого віку та загалом тренінгів з медіа- та цифрової грамотності.

Хто проводив дослідження

Над дослідженням, ініційованим Київською міською державною адміністрацією, працював Благодійний фонд «Рокада» за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН). Опитування проводилося в межах реалізації Плану заходів із створення безбар’єрного простору в місті Києві, затвердженого мером Києва Віталієм Кличком.

«Дуже важливо, що питання безбар’єрності викликає цікавість у широкого загалу. Йдеться не лише про фізичні перешкоди, а й доступність у всіх сенсах цього слова. Тому ми намагалися комплексно вивчити це питання, щоб зрозуміти, які бар’єри виникають для різних соціальних груп у комунікації з міською владою. Дуже хочеться, щоб столиця стала прикладом безбар’єрності для всієї України», — додала голова правління Благодійного фонду «Рокада» Наталія Гуржій.

Із повним текстом результатів дослідження та презентацією можна ознайомитись на Офіційному порталі Києва в розділі «Безбар’єрність», а також на сайті БФ «Рокада».

Чому це важливо знати

Це перше масштабне дослідження доступності міських комунікацій, яке охопило різні групи киян з особливими потребами. Результати опитування дозволять КМДА системно покращити інформаційні сервіси для понад 3 мільйонів мешканців столиці. Особлива увага до людей з інвалідністю, літніх киян та внутрішньо переміщених осіб (ВПО) допоможе зробити міську владу більш відкритою та зрозумілою для всіх категорій громадян.