Одним із найяскравіших творів Майдану стала картина художника Олександра Мельника «Я бачу твої очі, людино!», яку він приносив із собою на протести. З 2018 року ця робота зберігається в Музеї Майдану як символ епохи.

«Молодь нації — за євроінтеграцію!»

Першими на вулиці вийшли студенти Києва, а згодом до них приєдналися тисячі мешканців столиці. Молодь насамперед закликала владу скасувати рішення про відмову від асоціації України з ЄС. На плакатах з’явилися написи про бажання вступу до Євросоюзу та європейського майбутнього країни.

«МИ Є» — символ єдності

Одне з найпопулярніших гасел початку протестів мало особливу візуальну форму. Літеру «Є» часто зображували в оточенні 12 зірок, що символізують єдність та солідарність країн Європи. Це гасло стало маніфестом присутності та єдності українців.

Народний фольклор у протесті

Творче гасло «Чорні брови, карі очі — я до Путіна не хочу!» об’єднало народну пісенність із політичною позицією. Студенти використовували його на марші у грудні 2013 року, коли 500 київських студентів вийшли на знак протесту проти угод, підписаних у Москві під час візиту Віктора Януковича.

«Я крапля в океані» — після розгону

Це гасло з’явилося після 30 листопада 2013 року, коли спецпідрозділ «Беркут» силою розганяв мітингувальників на Майдані Незалежності у Києві. Особливо постраждали студенти, що обурило українців по всій країні та спричинило масштабні акції протесту.

Слоган створили на фейсбучній сторінці «Страйк Плакат», де художники та графічні дизайнери розробляли плакати з протестними закликами для роздрукування. «Я крапля в океані» стало філософською позицією: океан має силу лише тоді, коли кожна крапля рухається разом.

Шевченківські рядки на барикадах

«Борітеся — поборете, вам Бог помагає!» — ці рядки Тараса Шевченка стали популярними після смерті Сергія Нігояна, одного з перших загиблих учасників Революції Гідності. Відео, де він декламує вірш «Кавказ» на тлі барикад, розлетілося мережею та перетворилося на символ спротиву.

Під час окупації Балаклії російські війська заклеїли банер із цими рядками своїм плакатом. Після звільнення міста у вересні 2023 року бійці виявили вірш Шевченка під ворожою пропагандою. Ці ж слова з’явилися на плакатах під час протестів влітку 2025 року проти закону щодо НАБУ та САП.

«Зека на йолку» та символ «йолки»

Гасло «Зека на йолку, ПР — на нари, Уряд — у відставку, ВР — на перевибори, Україну – до ЄС» відображало всі вимоги протестувальників. Одним із символів Революції Гідності стала «йолка» — каркас новорічної ялинки на майдані Незалежності, прикрашений активістськими плакатами.

Мем про «йолку» виник ще до Євромайдану, коли Віктор Янукович у 2010 році під час інтерв’ю не зміг згадати українське слово «ялинка». Встановлення конструкції розпочали 12 листопада, і каркас залишався на площі, коли 21 листопада студенти вийшли на перший протест. Вночі 30 листопада владу пояснювала силовий розгін необхідністю продовжити встановлення ялинки.

Гумор як зброя спротиву

«Януковича в ж**у, Україну в Європу!» — гумористичні та іронічні гасла з ненормативною лексикою демонстрували здатність українців зберігати гумор навіть у критичних ситуаціях, перетворюючи його на інструмент боротьби.

«Банду геть!» — по всій Україні

Культове гасло Революції Гідності стало закликом до покарання корупціонерів: Януковича та його соратників. Плакати з цим написом з’являлися не лише у Києві, а й у багатьох містах України, об’єднуючи людей спільною вимогою.

Британське гасло по-українськи

«Я українець, і я не можу зберігати спокій» — популярний барикадний плакат художника Іллі Стронґовського став інтерпретацією всесвітньо відомого гасла «Keep Calm and Carry On», створеного британцями під час Першої світової війни.

Від націоналістів до армії

«Слава Україні! — Героям Слава!» пройшло шлях від рідковживаного вислову до офіційного гасла українських військових. Історик Юрій Юзич зазначає, що першу частину використовували студенти харківської громади наприкінці XIX століття. Воно було поширене за часів Української Народної Республіки (УНР) у 1918–1920 роках.

У 1941 році повне вітання запровадила Організація українських націоналістів, серед лідерів якої був Степан Бандера. До Революції Гідності це гасло вживалося переважно в націоналістичних колах, однак у 2013–2014 роках стало національним символом єдності. У 2018 році його затвердили як офіційне привітання Збройних сил України та поліції.

Чому це важливо

Гасла Революції Гідності не просто залишилися на плакатах — вони стали частиною національної ідентичності та продовжують використовуватися у протестах, культурних подіях та повсякденному житті українців. Ці слова нагадують про здатність суспільства до самоорганізації та боротьби за свої цінності.