Від підпілля до незалежності: історія останнього командира УПА

Історик Володимир В’ятрович у книзі «Генерал Кук. Біографія покоління УПА» (видавництво Vivat, 2025) представляє 944-сторінкову працю, над якою працював 20 років. Книга розповідає про Василя Кука — останнього головнокомандувача УПА, який провів у підпіллі 17 років і став єдиним з командирів Української повстанської армії, хто дожив до незалежності України.

В’ятрович опрацював мемуари учасників визвольного руху, документи ОУН та УПА, раніше засекречені архіви КДБ, щоденники й листи Кука. Історик особисто був знайомий із Василем Куком та провів із ним багато годин у розмовах.

Книга дає інтелектуальну поживу спраглим до історії та не зловживає бронзою для портретів головного героя й чорною фарбою для недругів, — зазначає історик Вахтанг Кіпіані (Zbruc)

Життя Кука охоплює шлях від юнацьких років у «Пласті» та ОУН, боротьби з польською владою і нацистським режимом до спротиву радянській окупації та розпаду СССР. Це біографія цілого покоління українців, які виборювали незалежність.

Убивство у Мюнхені: як агент КДБ вбив Степана Бандеру

Сергій Плохій у книзі «Убивство у Мюнхені. По червоному сліду» (видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля», 2025) розповідає про трагічну подію осені 1959 року. Агент КДБ СССР Богдан Сташинський в Мюнхені убив провідника ОУН Степана Бандеру, вистріливши йому в обличчя струменем розчину ціанистого калію.

Твір засновано на архівних матеріалах та протоколах суду. Після виконання завдання Сташинського нагородили орденом Червоного Прапора у Москві, але він закохався в німкеню Інге Поль і ввечері 12 серпня 1961 року, за лічені години до початку будівництва Берлінського муру, втік разом з нею у Західний Берлін.

16 жовтня 1962 року Федеральний суд Карлсруе засудив Сташинського лише до 8 років тюрми, оскільки винним у злочині вважався СССР. Через 4 роки його достроково звільнили й передали ЦРУ США, після чого сліди Сташинського губляться.

Життя після перемоги

Олександр Бабінський, Дмитро Безверхній та Роман Буданов у збірці «Гарний день, аби жити. Після перемоги» (видавництво «Темпора», 2025) об’єднали багатьох сучасних українських письменників. Більшість авторів уявили, що буде після перемоги України над Росією.

У збірці з’являються нові професії та незвичайні історії. Одна з оповідок розповідає про міжвоєнний Харків, де з’явилася професія «козлоноші» — робітника, який на будівництві доставляв на верхні поверхи цеглу та бетонний розчин. Після війни там же активізувалися «кватирники» — діти, які залазили у хати через кватирку для злодіїв.

Автор однієї з історій розповідає, як бабуся попросила його залізти через кватирку до сусідки, що загубила ключі. Потрапивши всередину, він завмер перед шафою зі старими книжками — «Іліада», «Одіссея», «80 тисяч льє під водою». Одна з книжок називалася «Тепер про це можна розповісти» — історія створення атомної бомби.

Від кам’яного віку до штучного інтелекту

Ювал Ной Харарі у книзі «Nexus. Коротка історія інформаційних мереж від кам’яного віку до ШІ» (видавництво BookChef, 2025) пропонує подивитися крізь призму історії людства, щоб зрозуміти, як потік інформації сформував нас і наш світ.

Автор переносить читачів із кам’яного віку, крізь канонізацію Біблії, полювання на відьом, сталінізм, нацизм до сьогоднішнього відродження популізму. Харарі розглядає складний зв’язок між інформацією та правдою, бюрократією та міфологією, мудрістю та силою.

За останні 100 тисяч років люди здобули неабияку могутність, але велика сила не додала розуму. Людство опинилося на межі екологічної кризи та створює нові технології, такі як штучний інтелект, здатні вирватися з-під контролю. Автор досліджує, як різні суспільства протягом історії використовували інформацію для досягнення своїх цілей.

Музика далеких країв

Віктор Террасас у книзі «Атлас музики далеких країв» (видавництво «Дакор», 2025) стверджує, що існують мелодії з особливим географічним звучанням. Ландшафт, клімат, обряди та звичаї залишають свій слід у піснях.

Книга — захоплива подорож у пошуках далеких екзотичних або дивовижно знайомих звуків музики. Історії, ілюстрації, карти та цікаві факти запрошують прислухатися до звучання невідомих краєвидів, послуговуючись також QR-кодом.

У Свальбарі чекає музика у вічній мерзлоті, у Лапландії — тиша тундри, на Гебридських островах — втрачені пісні Сент-Кілди. У Папуа Новій Гвінеї — пісні, які роблять нас щасливими, на Рапа-Нуї — музика з Пупа землі, у Сахарі — рок у дюнах. У Монголії — магічні гармонії зі степу, у Патагонії — гімни Уельсу в Південній півкулі, а у космічному просторі — космічні звуки для зоряної домівки.

Чому це важливо знати

Ці книги в київських книгарнях об’єднує одна спільна риса — вони розповідають велику історію через приватне життя людей. Через систему символів та знаків у історії повсякдення відображається і сприйняття людиною історичної дійсності, і конфлікт минулого з майбутнім, і формування запиту на майбутнє. У часи війни особливо важливо розуміти, як покоління попередників творили історію та які уроки можна винести для сучасності.