Чому захист більше не рятує

У 2022 році київські пам’ятники закривали модульними спорудами та мішками з піском, щоб зменшити ризик пошкодження уламками й вибуховими хвилями. Однак за чотири роки характер російських атак суттєво змінився. За словами директора Департаменту культури КМДА Сергія Анжияка, Росія дедалі частіше застосовує балістичні ракети та інші засоби ураження великої потужності. За таких умов захисні споруди вже не можуть забезпечити належний захист — навпаки, у разі потужної вибухової хвилі вони самі можуть стати джерелом додаткових механічних пошкоджень для монументів. У Департаменті також наголошують: наразі не існує сертифікованих споруд, які гарантували б захист від сучасних засобів ураження.

Волога і грибок руйнують скульптури зсередини

Окрім зміни тактики ворога, свою роль відіграли й умови всередині самих укриттів. Через недостатню вентиляцію там накопичується волога, руйнуються мішки з піском, виникає ризик появи грибків та інших біологічних уражень. Найбільшу небезпеку це становить для монументів із мармуру та інших природних матеріалів. Тривале перебування в таких умовах могло завдати пам’яткам більше шкоди, ніж сам захист мав попередити.

Які пам’ятники вже відкрили і що далі

Процес відкриття київських монументів розпочався раніше. Захисні конструкції вже зняли з пам’ятника княгині Ользі, а на монументі Миколі Лисенку завершили очищення та необхідні роботи. Пам’ятник Лесі Українці — наступний у цьому списку. Після завершення робіт біля нього місто планує зняти захист із пам’ятника засновникам Києва в Наводницькому парку. Таким чином столиця поступово повертає своїм культурним об’єктам відкритий вигляд, водночас шукаючи нові підходи до їхньої безпеки в умовах триваючої війни.

Джерело: BZH