В Успенському соборі Лаври борються з вологою після удару дрона РФ
В Успенському соборі Києво-Печерської лаври триває осушування після російської атаки 15 червня. Під час гасіння пожежі, яку спричинив удар ворожого дрона, всередину потрапила велика кількість води, і волога досі лишається у стінах, живописі та іконостасі. Щоб урятувати пам’ятку, у храмі щодня працюють теплові пушки, осушувачі та інше обладнання. Про це повідомляє Національний заповідник «Києво-Печерська лавра».

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Що сталося з собором 15 червня
У ніч на 15 червня російський ударний дрон «Герань-2» влучив у дах Успенського собору — головного храму Лаври та об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Удар стався близько першої години ночі: безпілотник поцілив у Стефанівський приділ, і на даху спалахнула пожежа площею близько 800 квадратних метрів. Тієї ночі Росія завдала по Києву масованого удару ракетами та дронами, від якого в місті загинули люди, а пожежі охопили кілька районів. Вогонь у соборі загасили, проте постраждали іконостас, стінописи та інші елементи інтер’єру, а щонайменше п’ять об’єктів національного значення дістали пошкодження. Зі святині одразу евакуювали давні ікони, антимінси та інші богослужбові предмети. Це вже третій руйнівний удар по головному храму Лаври за понад століття. Про масштаб пошкоджень розповів гендиректор заповідника Максим Остапенко, а намісник собору єпископ Авраамій зазначав, що роботи з тимчасового укриття даху триватимуть понад десять днів.
Як осушують храм
Тепер головна загроза для собору — волога, що лишилася після гасіння. Щодня тут працюють теплові пушки, надані ДСНС, осушувачі та інше обладнання від громадської організації «Центр допомоги мистецтву України – Київ» за підтримки партнерів Ukraine Art Aid Center. Роботу техніки забезпечує ДТЕК, який облаштував тимчасову схему електроживлення на першому та другому поверхах, щоб пушки, вентилятори й осушувачі працювали безперебійно. Керівниця громадської організації Ірина Нікіфорова координує передачу обладнання. Від початку повномасштабної війни ця організація допомагає українським музеям — за цей час вона розподілила близько 400 тонн матеріалів серед понад 800 закладів. Фахівці постійно контролюють рівень вологості й стежать за станом собору, а техніка працюватиме доти, доки показники не стабілізуються.
Уже не перший удар по святині
Після червневого удару рятувальники розбирали пошкоджений дах, щоб уберегти конструкції від подальшого руйнування. Лише 17 червня до ліквідації наслідків залучали близько 125 рятувальників і 25 одиниць спеціальної техніки, а завдані заповіднику збитки фахівці ще оцінюють. Атаку засудила ЮНЕСКО, наголосивши, що йдеться про спадщину, яка належить усьому людству, і закликавши посилити тиск на країну-агресора. Успенський собор зведений ще у XI столітті й століттями був головною святинею Лаври; у 1941 році його було підірвано, а відбудували головну церкву вже за часів незалежної України. Тому кожне нове влучання сприймається не лише як матеріальна шкода, а і як удар по історичній пам’яті. Успенський собор — головна церква найбільшого монастирського комплексу країни, історія якого сягає часів Русі.
Раніше ми писали
Ми повідомляли, що дрони РФ уперше з часів Другої світової війни пошкодили Лавру ще в січні 2026 року, а згодом місія ЮНЕСКО обстежила стан заповідника та Софії Київської, яка постраждала від обстрілу ще у 2025 році.

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →








