Перейти до основного вмісту

Поховання княгині Інгігерди у Софії Київській: загадка двох могил

Інгігерда — дружина великого київського князя Ярослава Володимировича та донька шведського короля Улофа ІІ Шетконунга — за працями різних учених «померла двічі»: у Новгороді й у Києві. В обох містах її поховання пов’язують із Софійськими соборами, а саму княгиню шанують як святу під різними іменами. Де насправді спочиває дружина Ярослава Мудрого — намагаються з’ясувати дослідники, повідомляє «Національний заповідник «Софія Київська» (Facebook)»

10 Червня 2026 о 15:15|Культура|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Поховання княгині Інгігерди у Софії Київській: загадка двох могил

Хто така Інгігерда?

Інгігерда Улофсдоттір — донька шведського короля Улофа ІІ Шетконунга, яка стала дружиною великого київського князя Ярослава Володимировича, відомого як Ярослав Мудрий. У хрещенні княгиня отримала ім’я Ірина. Її постать добре відома історикам, проте завершення її земного шляху досі лишається предметом наукових суперечок — і саме цій загадці заповідник «Софія Київська» присвятив окремий семінар.

Чому кажуть, що княгиня «померла двічі»?

Якщо зібрати разом праці вчених про Інгігерду, виходить парадоксальна картина. За однією версією, вона померла у віці до тридцяти-сорока років у Новгороді, де її поховали у Софійському соборі. Там княгиню знають під трьома іменами: Інгігерда, у хрещенні Ірина, в монашестві Анна — і нині шанують як святу. За іншою версією, вона померла у віці сорока п’яти — п’ятдесяти п’яти років у Києві, де її поховали у Софійському соборі під двома іменами: Інгігерда, у хрещенні Ірина. І тут вона теж незабаром стала шанованою святою.

Де ж правда, а де фейк?

Звучить як марення божевільного — але саме так складається картина, якщо читати наукову літературу без критичного аналізу. Дві смерті, два Софійські собори, два культи святої. Очевидно, що принаймні одна з версій хибна. Розібратися, де історична правда, а де пізніша легенда, дослідники заповідника пропонують на семінарі «Анна Новгородська versus Ірина Київська: де похована дружина Ярослава Мудрого Інгігерда Улофсдоттір?», відео якого доступне онлайн.

Чому в княгині кілька імен?

Для середньовічної Русі кілька імен однієї особи — звична річ. Скандинавське родове ім’я Інгігерда княгиня носила від народження. Під час хрещення вона отримала християнське ім’я Ірина. А постриг у монашество, який знатні жінки нерідко приймали наприкінці життя, передбачав ще одну зміну імені — звідси й Анна в новгородській традиції. Саме ця багатоіменність і заплутала пізніших книжників та дослідників, породивши «двох» княгинь.

Що таке Софійський собор у Києві?

Софійський собор — головний храм Київської Русі доби Ярослава Мудрого, зведений у ХІ столітті, нині пам’ятка Світової спадщини ЮНЕСКО. Собор слугував не лише місцем богослужінь, а й князівським некрополем — тож питання, чи спочиває тут Інгігерда, безпосередньо стосується історії самої святині. Сьогодні пам’ятку досліджує Національний заповідник «Софія Київська», розташований на Володимирській вулиці — тій самій, де стоїть і колишній особняк Рейна, інша знакова київська адреса.

Чому це важливо знати

Історія Києва — це не лише будівлі, які ми втратили, а й людські долі, що заплуталися у віках. Загадка поховання Інгігерди показує: навіть про найвідоміших постатей Русі наука досі сперечається, а міфи легко видають себе за факти. Для киян Софійський собор — живий свідок тисячолітньої історії міста, і кожне нове дослідження повертає нам шматочок правди про тих, хто творив Київ.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Київська брама Старої Печерської фортеці: як зникла барокова пам’ятка. Також ми повідомляли, що Голосіїв втратив унікальні гуртожитки 1951 року: знесли під новобудови.

Автор
Поховання княгині Інгігерди у Софії Київській: загадка двох могил
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →