Що відомо про виставку

Виставка пройде у просторі MacPaw Space за адресою вулиця Велика Васильківська, 100. В основі експозиції — серія з 10 робіт, які художниця створює з 2023 року як особистий щоденник переживань після вимушеної еміграції з України. Крім основної серії, на виставці будуть представлені й інші роботи Олени Грішиної, створені у 2023–2026 роках, які доповнюють експозицію, розширюючи образи й рефлексії серії «Квіти пам’яті».

У своїх роботах художниця поєднує традиційний петриківський розпис із сучасною візуальною мовою та авторською символікою. Вона працює з відтінками червоного, сірого та чорного — кольорами, що глибоко вкорінені в українській культурі та несуть потужне емоційне навантаження. Червоний у петриківському розписі традиційно символізує життя та любов, сірий і чорний — втрату і біль. Це поєднання створює візуальну мову, що одночасно відсилає до традиції й відображає досвід війни.

Чому це відбувається

Петриківський розпис — одна з найвпізнаваніших українських мистецьких традицій, яку ЮНЕСКО у 2013 році включила до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. Цей декоративний стиль, що зародився у селі Петриківка на Дніпропетровщині, відомий яскравими квітковими мотивами та вільною композицією. Проєкт Олени Грішиної є прикладом того, як сучасні митці переосмислюють цю спадщину через призму особистого досвіду війни та еміграції.

Повномасштабне вторгнення Росії змусило тисячі українських художників покинути країну. Багато з них шукають способи зберегти зв’язок з українською ідентичністю через мистецтво. Виставки, що поєднують традиційне та сучасне, стають важливим інструментом культурної рефлексії в умовах воєнного часу — вони фіксують колективний досвід втрати й одночасно стверджують тяглість національної культури.

Хто відповідає

Організатором виставки виступає MacPaw Foundation — благодійний підрозділ української IT-компанії MacPaw, що базується у Києві. Компанія відома як розробник програмного забезпечення для macOS, зокрема продуктів CleanMyMac та Setapp. MacPaw Space на Великій Васильківській — це культурний простір компанії, який регулярно приймає мистецькі та освітні заходи.

Авторка робіт — Олена Грішина, українська художниця, яка з 2023 року працює над серією «Квіти пам’яті», трансформуючи традиції петриківського розпису в сучасне висловлювання про пам’ять, ідентичність та втрату.

Що роблять зараз

У день відкриття, 12 березня з 18:00 до 19:00, відбудеться зустріч з авторкою та благодійний аукціон. Вхід — за добровільний донат від 300 грн. Це дозволяє кожному відвідувачу самостійно визначити посильний внесок, зробивши участь у благодійності максимально доступною.

Протягом усього періоду виставки відвідувачі зможуть придбати картини, постери, листівки та шовкові хустини за мотивами робіт художниці. Це розширює формат благодійності за межі класичного аукціону — підтримати медиків можна навіть невеликою покупкою.

Усі кошти, зібрані під час аукціону та з донатів, будуть спрямовані на придбання НРК «Мауль» для 1-го окремого медичного батальйону. Це наземний роботизований комплекс для евакуації поранених без залучення екіпажу. Такі системи дозволяють рятувати життя бійців під вогнем, мінімізуючи ризики для медичного персоналу на передовій.

Чому це важливо знати

Виставка «Квіти пам’яті» — це приклад того, як мистецтво та благодійність працюють разом в умовах війни. Для киян це можливість не лише побачити унікальне переосмислення петриківського розпису, а й зробити конкретний внесок у порятунок життів на фронті.

Евакуаційні комплекси на кшталт «Мауля» є критично важливими для медичних підрозділів, оскільки дозволяють забирати поранених з-під обстрілів без ризику для додаткового особового складу. Кожна така система на передовій — це десятки врятованих життів. Підтримка подібних ініціатив через культурні заходи створює стійкий зв’язок між тилом та фронтом.

Раніше ми писали

Нещодавно ми повідомляли про культурні події у Києві на перший тиждень березня — десятки виставок, арттерапевтичні заходи та театральні прем’єри. Також ми розповідали про виставку-трилогію у «Софії Київській», де 50 митців представили роботи від класичного живопису до мультимедійних інсталяцій. Раніше ми писали і про масштабну виставку Якова Гніздовського у Музеї української діаспори — ще один приклад того, як українська графічна традиція продовжує жити у сучасному контексті.