Яка головна мета конференції?

Учасники конференції зосередились на осмисленні сучасних підходів до політики пам’яті, історичної спадщини, меморіалізації та формування національної ідентичності в Україні — в умовах війни та постколоніальних трансформацій. Захід покликаний виробити конкретні рішення, які допоможуть державним і культурним інституціям діяти злагоджено у надзвичайно чутливій сфері колективної пам’яті.

Серед ключових тем: політика національної пам’яті та її інституційний вимір; вплив російсько-української війни на історичну пам’ять та ідентичність; постколоніальні та травматичні наративи в українському суспільстві; роль освіти, культури, медіа й мистецтва у формуванні простору пам’яті; а також цифрові платформи, віртуальні музеї та сучасні технології меморіалізації.

Хто взяв участь у конференції?

До дискусії долучились провідні фахівці з різних галузей. Зокрема, у конференції беруть участь: ректор КНУБА, доктор юридичних наук Олексій Дніпров; голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Олександр Алфьоров; генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності, кандидат історичних наук Ігор Пошивайло; директор Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, академік НАН України Валерій Смолій та інші науковці й представники інституцій.

Відкриваючи конференцію, Ігор Пошивайло наголосив на особливій ролі Музею Революції Гідності у цьому процесі: «Ми живемо у час, коли формується новий український простір пам’яті — не лише через рішення інституцій чи державні політики, але й через досвід мільйонів людей: захисників і захисниць, цивільних, вимушених переселенців, волонтерів, громад, які переживають втрати і водночас демонструють стійкість».

Які практичні результати вже досягнуто?

Під час конференції між Київським національним університетом будівництва і архітектури та Українським інститутом національної пам’яті підписали меморандум про співпрацю. Цей документ має закласти інституційну основу для спільної роботи над питаннями збереження та популяризації історичної пам’яті.

Організатори підкреслюють, що пам’ять про Героїв Небесної Сотні сьогодні органічно поєднується з новим досвідом українського суспільства — досвідом великої війни та великої ціни за свободу. Майдан залишається не лише історичною подією, а живим простором пам’яті про боротьбу за свободу і гідність.

Надалі учасники конференції планують продовжити напрацювання спільних рішень у сфері політики пам’яті та забезпечити синергію між усіма залученими інституціями, як ми раніше писали про розвиток Музею Революції Гідності.

Чому це важливо знати

Формування спільного простору пам’яті є одним із ключових чинників збереження національної єдності під час війни. Конференція об’єднала провідні наукові та культурні інституції країни, що дозволяє виробляти скоординовану державну політику у сфері меморіалізації. Для киян це важливо: саме столиця є центром відповідних інституцій, а рішення, ухвалені на таких форумах, безпосередньо впливають на те, як місто зберігатиме й передаватиме пам’ять про цю війну майбутнім поколінням.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Верховна Рада розблокувала будівництво Музею Революції Гідності. Також ми повідомляли, що у Києві презентували міжнародний курс з оцінки воєнних збитків спадщини.