Фолк-горор у театрі ляльок: моторошна вистава не для малечі
Київський академічний театр ляльок представив «Лісову пісню» Лесі Українки як фолк-горор — жанр, де зло приходить з народних легенд, а моторошні ляльки викликають мурашки навіть у фанатів містичного кіно, пише OBOZ.UA. Режисер Олег Мосійчук поставив виставу не для малечі, а для підлітків від 12 років і дорослих, поєднавши акторську гру з величезними ідолами, що вкриті рунічними знаками. Прем’єра відбулася 4 жовтня на сцені «Замок на горі» за адресою вул. Грушевського, 1А.

Що таке фолк-горор у театрі ляльок
Постановка орієнтується на кінохіти «Відьма» Еґґерса та «Сонцестояння» Астера — фільми, де фольклорна містика переростає в жах. Художник-постановник Микола Данько створив духів стихій як величезні ідоли з прадавніх капищ — сплетіння гілок та кісток, скріплені тваринними жилами. Ці хтонічні ляльки здатні викликати педіофобію навіть у дорослих глядачів.
Режисер свідомо відмовився від казковості заради автентичної моторошності. Уже в пролозі невпокійні потерчата згадують, як мати залишала їх на болоті, русалка з нудьги бавиться тілом рибалки, а водяник пропонує втопити мельничиху. Художники з освітлення Євген Кюне та Олексій Маракулін створили атмосферу, що жахає без знижок на вік.





Хто грає на сцені
Для головної любовної лінії залучено Артема Метельського (Лукаш) та Анастасію Фоменко (Мавка). Від трепетної сцени знайомства до фінального розчарування дорослим коханням — їхнім емоціям віриш. Борис Книженко грає дядька Лева як волинського відьмака, грозу лісової нечисті, що за енергетикою не поступається рівійському Ґеральту.
Ліана Хобелія-Забродіна у ролі Килини оповиває флером хижої мілфи, охочої до юнацького тіла. Ігор Іванов предстає харизматичним Перелесником-звабником, чий напір та досвід відлякують ніжну Мавку. Інші ролі виконують Вікторія Огородня (Мара), Олександр Ворона (лісовик), Вікторія Топчій (річна русалка), Аліна Шульгіна (польова русалка), Лідія Шевченко (свекруха), Денис Варяниця («Той, що у скалі сидить»).
Чому це не для дітей
Рецензент застерігає батьків про три обмеження. По-перше, мова вистави навмисно архаїчно-діалектична — Українка створювала екзотичну народну готику, тому навіть звиклий до столітньої класики читач може спотикатись про волинську архолексику. По-друге, атмосферні рішення жахають без знижок на вік — сценографія обителі смерті здається пейзажно змальованою з колективно-несвідомого жаху.
По-третє, вистава містить глибокі інтимні сцени та двозначні неплатонічні залицяння. Єдина можливість поставити подібне у дитячому театрі — невідступно слідувати за буквою Лесі Українки, тому «дорослі» епізоди залишились з відповідною художньою акцентуацією. Тривалість вистави — 120 хвилин.
Де дивитися виставу
«Лісова пісня» йде на сцені «Замок на горі» Київського академічного театру ляльок за адресою вул. Грушевського, 1А (Європейська площа). Розклад показів та вартість квитків уточнюйте на офіційному сайті театру або за телефоном відділу організації глядачів.
Чому це важливо знати
Постановка демонструє, як класична література може звучати сучасно через нові жанрові інтерпретації. Київський театр ляльок довів, що фолк-горор працює не лише в кіно, а й на українській сцені, коли режисер чесно — на межі хуліганства — слідує авторському задуму. Вистава балансує між похмурою готикою та сентиментальною лірикою, пропонуючи дорослим повернутися у світ казки через містичний жах народних легенд.
Джерела:
- OBOZ.UA — рецензія Дмитра Гелевери
- «Iнтерфакс-Україна» — інформація про прем’єру
- Kontramarka.ua — опис вистави

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.
Усі статті автора →









