Делегація Ватикану оглянула в Лаврі собор без 80% покрівлі
Делегація Ватикану на чолі з архиєпископом Полом Річардом Ґаллаґером у неділю, 19 липня, відвідала Києво-Печерську лавру. В Успенському соборі, який після удару російського дрона 15 червня втратив понад 80% покрівлі, гостям показали наслідки атаки, а в Дальніх печерах представники Святого Престолу вшанували мощі священномученика Климента, повідомляє Національний заповідник «Києво-Печерська лавра».

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Хто увійшов до делегації Святого Престолу
Пол Річард Ґаллаґер обіймає посаду Секретаря Святого Престолу у справах стосунків з державами та міжнародними організаціями — фактично очолює ватиканську дипломатію; на цій посаді він працює з 2014 року. Разом із ним до Лаври прибули Апостольський нунцій в Україні, титулярний архиєпископ Мартани Вісвальдас Кульбокас та Надзвичайний і Повноважний Посол України при Святому Престолі Андрій Юраш.
Що показали гостям в Успенському соборі
Екскурсію собором провів генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко — він розповів гостям, як храм рятують від подальших руйнувань після прицільного удару дрона. Загалом під час атаки 15 червня на території Національного заповідника постраждали 19 об’єктів. Реставраційні роботи тривають і в інших спорудах комплексу — раніше ми розповідали, як від руйнування рятують Троїцьку надбрамну церкву Лаври.
Для головного храму Лаври це не перше випробування. Собор, закладений 1073 року за ігумена Феодосія Печерського, був висаджений у повітря 3 листопада 1941 року під час нацистської окупації Києва і понад пів століття стояв руїною. Відбудували його лише у 1998–2000 роках — і тепер відновлена святиня знову потребує ремонту через російську зброю.
Мощі одного з перших Пап Римських
У Дальніх печерах — найдавнішій частині монастиря, з якої в XI столітті починалася Лавра, — делегація вшанувала мощі священномученика Климента, одного з перших Пап Римських. Ця святиня має особливе значення для християн різних конфесій: вона нагадує про спільні витоки християнської традиції і сьогодні знову об’єднує церкви навколо збереження духовної спадщини та підтримки України.
Навіщо архиєпископ Ґаллаґер приїхав в Україну
Це другий візит Пола Річарда Ґаллаґера в Україну від початку повномасштабного вторгнення — попередній відбувся у травні 2022 року. Цього разу Папа Лев XIV призначив його своїм Спеціальним посланцем на відзначення 35-річчя відновлення структур Церкви латинського обряду в Україні: урочистості відбуваються 19 липня у санктуарії в Бердичеві. У межах поїздки архиєпископ 17 липня побував у Львові, а напередодні в Києві оглянув наслідки російського обстрілу столиці.
Чому це важливо знати
Києво-Печерська лавра разом із Софійським собором внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а з 2023 року через повномасштабну війну перебуває у переліку об’єктів спадщини під загрозою. Візит очільника ватиканської дипломатії, який на власні очі побачив пошкодження, — це міжнародна фіксація наслідків російських ударів по об’єкту світового значення і додатковий аргумент у боротьбі за кошти та підтримку для відновлення собору.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали: Архієпископ Ґаллаґер відвідав місце ракетного удару по Києву. Також ми повідомляли: Ватикан і ООН побачили будинок у Дарниці, де загинули 24 людини.

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →








