Перейти до основного вмісту

Будинок Успенського на вул. Симона Петлюри — пам’ятка Києва

На вулиці Симона Петлюри, 10 у Києві стоїть прибутковий будинок Успенського — цегляна чотириповерхова споруда, зведена в 1890-х роках. Будівлю виконано у стилі історизму з елементами неоготики та класицизму, а в офіційному переліку її названо цінною пам’яткою культурного надбання Києва, повідомляє Реновація UA.

25 Вересня 2026 о 15:23|Культура|⏱ 1 хв читання|Поділитися:
Прибутковий будинок Успенського 1890-х років на вул. Симона Петлюри у Києві з неоготичним вікном сходів
Фото: НПУ

Найважливіше про Київ — у Telegram

Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму

Підписатися

Що особливого у фасаді будинку

Найпомітніша деталь фасаду — велике неоготичне вікно сходів, розташоване на головній осі будівлі. Воно одразу привертає увагу перехожих і візуально виділяє будинок серед сусідньої забудови. Фасад прикрашений різностильовим декоративним оформленням, характерним для архітектури того періоду, а поєднання різних елементів надає споруді виразного вигляду.

Історія вулиці Симона Петлюри

Сама вулиця Симона Петлюри сформувалася як важлива міська магістраль, що з’єднувала центральну частину Києва з районом залізничного вокзалу. До початку ХХ століття її забудували переважно три-, чотири- та п’ятиповерховими цегляними будинками. Будинок №10 і сьогодні залишається одним із цікавих історичних об’єктів цієї вулиці.

Подібні приклади збереження та втрати київських пам’яток архітектури також описані у матеріалі про те, як на Лук’янівці розбирають пам’ятку архітектури 1902 року.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали: Три українські інтер’єри потрапили до шортлиста Dezeen Awards. Також ми повідомляли: Готель «Континенталь» на Городецького відкриває 100 номерів і арткафе.

Автор
Будинок Успенського на вул. Симона Петлюри — пам’ятка Києва
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →