Що таке акче, бешлик і куруш

Грошова система Стародавнього Сходу залишається однією з найменш досліджених тем в українській нумізматиці. Своєрідна і часом загадкова традиція грошового обігу в Османській імперії та її васальних державах — Кримському ханстві, Буджацькому ханстві, Молдавському та Волоському князівствах — привертає увагу дослідників і поціновувачів історії вже самими назвами монетних одиниць.

Акче — дрібна срібна монета, що була основною одиницею обігу в Османській імперії впродовж кількох століть. Бешлик — монета вартістю п’ять акче, що була поширена і в Криму. Їрмілик відповідав двадцяти акче, а золта — найбільша з поширених монет — дорівнювала ста двадцяти акче. Куруш, або ґруш, з’явився пізніше під впливом європейських грошових систем і став еквівалентом європейського талера. Ці назви, незвичні для української мови, насправді були звичною частиною торговельного лексикону населення Правобережжя й Запорожжя.

Як козацтво взаємодіяло зі Сходом через гроші

За екзотичними монетними назвами стоїть ціла епоха взаємодії українського козацтва з мусульманськими сусідами. Ця взаємодія була і ворожою — достатньо згадати численні морські та сухопутні походи запорожців проти Османської імперії, — і союзницькою. Дипломатичні документи Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка та Пилипа Орлика фіксують активні контакти з Кримським ханством і Портою, де грошові розрахунки відігравали важливу роль.

Запорозькі козаки отримували платню від кримського хана, торгували з османськими купцями на чорноморському узбережжі, а турецькі й кримські монети побутували на ярмарках Правобережної України поряд із європейськими талерами та польськими злотими. Ця грошова різноманітність є яскравим свідченням того, наскільки тісно козацька Україна була інтегрована у міжнародні торговельні мережі свого часу.

Окремий інтерес становлять монети Кримського ханства. Кримські хани карбували власну монету, що відображала їхній напівнезалежний статус у складі Османської імперії. Ці монети часто містили арабську каліграфію з іменем хана та султана і карбувалися переважно в Бахчисараї та Кафі. На українських теренах кримські монети трапляються як у скарбах, так і в поодиноких знахідках — від Запорожжя до Поділля.

Чому ця тема досі маловідома в Україні

Попри значний масив археологічних знахідок і архівних згадок, грошовий обіг Османської імперії та Кримського ханства на українських теренах довго перебував на периферії наукового інтересу. Радянська історіографія зосереджувалася переважно на російській нумізматиці, а дослідження османських і кримських монет потребувало знання тюркських мов та арабської графіки. Водночас саме ці монети регулярно трапляються в літературних творах про козацьку добу — в повістях і романах українських письменників, де згадуються «турецькі гроші» та «татарська данина».

Лекція покликана заповнити цю прогалину і зробити складну тему доступною для широкого кола слухачів — від студентів-істориків до колекціонерів-аматорів.

Хто читатиме лекцію і що розповість

Лектор — Володимир Панченко, провідний науковий співробітник Музею Гетьманства, кандидат історичних наук. Він уже добре знайомий постійним відвідувачам музейного лекторію: 28 березня Панченко провів лекцію про грошовий обіг Московського царства й Російської імперії на теренах козацької України. Нова лекція продовжує цикл, але цього разу фокусується на східному напрямку — грошових системах, що функціонували в Османській імперії, Кримському ханстві та сусідніх васальних державах.

Слухачі зможуть побачити автентичні зразки монет із фондів музею і дізнатися, як змінювалася купівельна спроможність цих грошових одиниць упродовж XVI–XVIII століть.

Як відвідати лекцію

Лекція відбудеться 4 квітня 2026 року о 12:00 у Музеї Гетьманства за адресою вулиця Спаська, 16-Б (Поділ, поблизу станції метро «Контрактова площа»). Музей працює щодня, крім п’ятниці, з 10:00 до 17:00. Вхід на лекцію за квитком, який можна придбати безпосередньо у касі музею.

Раніше ми писали

Нещодавно Музей Гетьманства запрошував на лекцію про монети козацької України, де Володимир Панченко розповідав про грошовий обіг Московського царства на Лівобережжі. Також у музеї відбувся концерт «Музи Шевченка», а раніше заклад презентував книгу про Батурин як столицю козацької України.