Чому 12 квітня — особлива дата для Київської політехніки

День працівників ракетно-космічної галузі встановлено саме на честь польоту Юрія Гагаріна — події, до якої вихованець КПІ Сергій Корольов мав пряме відношення. Він був головним конструктором перших ракет-носіїв і штучних супутників Землі. Під його керівництвом 4 жовтня 1957 року запустили перший штучний супутник Землі, а рівно через чотири роки — здійснили перший пілотований космічний політ.

Корольов народився у Житомирі, навчався у Київській політехніці — і саме тут отримав інженерний фундамент, на якому згодом постала радянська, а багато в чому і світова космонавтика. 65 років по тому університет продовжує цю традицію.

Хто ще з КПІ лишив слід у космосі

Серед видатних представників Київської політехніки — Борис Євгенович Патон. Він довів: навіть у відкритому космосі метал піддається людині. Розроблені під його керівництвом технології дозволили виконувати зварювальні роботи прямо на орбіті — це стало проривом для всієї галузі.

Окремого рядка в космічній хроніці університету заслуговує Леонід Костянтинович Каденюк — перший космонавт незалежної України. У 1997 році він здійснив політ на борту американського шатлу Columbia і до кінця життя залишався заступником голови Наглядової ради КПІ. Його ім’я — символ того, що Україна не лише частина космічної історії, а й її активний творець.

Науковці та інженери КПІ також брали участь у розробці «Бурану» — першого радянського орбітального корабля багаторазового використання, який у листопаді 1988 року здійснив свій єдиний автоматичний орбітальний політ.

Що робить КПІ унікальним серед університетів сьогодні

КПІ ім. Ігоря Сікорського — єдиний університет в Україні з власною космічною програмою. Університетський супутник PolyITAN-1 формату CubeSat є рекордсменом: це єдиний український наносупутник, що досі перебуває на навколоземній орбіті з моменту запуску у 2014 році.

Підготовку фахівців для галузі забезпечує Навчально-науковий інститут аерокосмічних технологій КПІ. Тут студенти здобувають знання, необхідні для роботи з реальними викликами космічного масштабу — від проєктування апаратів до управління місіями. Як ми раніше писали, університет активно готує нове покоління інженерів і в суміжних галузях — енергетиці, кібербезпеці, IT.

За десятиліття роботи школа КПІ підготувала сотні конструкторів, науковців та інженерів, чиї імена вписані в історію не лише вітчизняної, а й світової космонавтики. У 2026 році університет продовжує цю традицію — навіть в умовах повномасштабної війни, доводячи, що наука і освіта не зупиняються.

Чому це важливо знати

КПІ — це не просто університет у центрі Києва. Це інституція, яка формувала технологічну еліту цілого покоління і продовжує це робити. День 12 квітня нагадує: за кожним ривком людства в космос стоять конкретні люди й конкретні знання — здобуті, зокрема, в аудиторіях Київської політехніки. Підтримка таких університетів — інвестиція не лише в освіту, а й у незалежне майбутнє України.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, на базі КПІ відбувся всеукраїнський HeatTech Hackathon, де 20 команд із п’яти міст розробляли проєкти з модернізації систем теплопостачання. Також ми повідомляли, що КПІ оголосив реєстрацію на олімпіаду з кібербезпеки для відбору до міжнародного фіналу ICOA 2026 у Сіднеї.