«Пасажири Києва» пропонують відновити рух найбільш затребуваних маршрутів трамваїв і тролейбусів в обмеженому режимі за рахунок збільшення інтервалів руху метро. Електропідстанції наземного транспорту не знеструмлені — трамваї та тролейбуси регулярно курсують у службовому режимі для очищення контактної мережі від обледеніння. Рішення зупинити електротранспорт столиця ухвалила після російської атаки 9 січня, коли пошкодили ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6.

Що сталося з пасажиропотоком

Комунальний транспорт Києва втратив 25% пасажирів після зупинки трамваїв і тролейбусів. Найбільше постраждав наземний електротранспорт — його пасажиропотік скоротився на 40% порівняно з минулим тижнем. Метрополітен також перевозить на 10% менше пасажирів через збільшені інтервали руху до 12 хвилин.

Міська влада організувала понад 40 додаткових випусків автобусів, що вимагає 130 додаткових змін водіїв. Проте навіть цей випуск не виконується повністю — автобуси не можуть компенсувати відсутність усього наземного електротранспорту. Кияни скорочують кількість поїздок або обирають інші способи пересування.

Чому автобуси не справляються

Автобусні маршрути фізично не здатні замінити розгалужену мережу трамваїв і тролейбусів. Електротранспорт має більшу місткість і курсує регулярнішим графіком на виділених смугах. Автобуси ж потрапляють у загальні затори та перевозять менше пасажирів за один рейс.

Електропідстанції наземного транспорту залишаються під напругою — трамваї та тролейбуси виїжджають у службовому режимі для очищення контактної мережі від обледеніння. У грудні 2024 року подібна ситуація вже виникала після попередніх обстрілів енергетичної інфраструктури.

Що пропонують експерти

ГО «Пасажири Києва» закликає відновити рух окремих найбільш затребуваних маршрутів трамваїв і тролейбусів в обмеженому режимі. Необхідну для цього електроенергію можна вивільнити за рахунок збільшення інтервалів руху метро, особливо біля кінцевих станцій.

Лютий є найменшим за пасажиропотоком місяцем у році — тому збільшення інтервалів метро пасажири відчують мінімально. Натомість часткове відновлення наземного електротранспорту допоможе районам, які не мають доступу до підземки. На підземних станціях метро набагато комфортніше очікувати потяг у мороз, ніж автобус на вуличній зупинці при температурі мінус 15 градусів.

Які райони постраждали найбільше

Найсерйозніше від відсутності електротранспорту постраждали великі райони без покриття метрополітену. Троєщина, Воскресенка, Бощагівка, Відрадний, Солом’янка та Виноградар обслуговувалися здебільшого трамваями і тролейбусами — саме тут кількість транспорту скоротилася найбільше.

Метро не покриває значну частину столиці, тому мешканці цих районів залежать від наземного транспорту для щоденних поїздок на роботу, до лікарень і магазинів. Автобусні замінники курсують рідше та з меншою місткістю, що створює черги на зупинках у морозну погоду.

Чому це важливо знати

Транспортний колапс безпосередньо впливає на життя мільйонів киян. Люди змушені витрачати більше часу на дорогу або відмовлятися від поїздок взагалі. Відновлення руху хоча б частини трамваїв і тролейбусів допомогло б зберегти мобільність мешканців районів без метро. Технічна можливість для цього існує — електропідстанції працюють, а транспорт виїжджає для обслуговування контактної мережі.