Найбільше зауважень викликає невдало реалізований пандус: перепад висот між тротуаром і основною частиною скверу зробив вхід складним. Урбаністи зауважують, що можна було змінити кут нахилу, уникнувши будівництва пандуса взагалі. Сходи виконано з різною висотою ступенів, що створює ризики для травм, а поручні — надто низькі та незручні.

Тактильну плитку виконано у вигляді наклейок — тимчасове і нефункціональне рішення, яке не відповідає нормам. Освітлення і камери відеоспостереження встановлено на окремих опорах у різних стилях, що створює враження недбалої організації простору.

Крім того, жителі будинку-пам’ятки архітектури на Чеховському провулку, 11 (збудованого 1912 року), виступили проти такого благоустрою. Вони заявили, що не були поінформовані про громадські слухання та не брали участі в обговоренні. Під час робіт також демонтували історичну підпірну стінку з цегли початку XX століття. Лише зусиллями активістів і мешканців вдалося зберегти автентичну цеглу.

Чому це важливо знати

Проєкти, які заявляють про безбар’єрність, мають відповідати стандартам доступності не лише формально, а й фактично. Неврахування реальних потреб мешканців, особливо в історичних кварталах, знецінює саму ідею інклюзивного простору. Це також показує важливість залучення громади до ухвалення рішень щодо змін у публічному середовищі.