Що відомо про будинок

Чотириповерхову садибу з підвалом звели для сім’ї Вереденків, імовірно, за проєктом архітектора Ромуальда Тустановського. У XIX–XX століттях вона неодноразово змінювала власників, тут працювали перукарня, магазини, майстерні, а у 1919 році — Деміївський райком комсомолу.

У 1941 році архітектор А. Хазанов надбудував ще два поверхи, зберігши неоренесансний стиль.

Чому будівлю продають під реконструкцію

З початку 2000-х садиба не використовується й нині закрита будівельною сіткою. У продаж вона виставлена з «передпроєктом» перебудови: планують додати 4 поверхи нагорі та щонайменше 3 підземні рівні з паркінгом. Загальна площа може зрости утричі.

Попри історичну архітектуру — симетричний фасад, балкони, парадний вхід — будівлю не внесено до реєстру пам’яток. На думку пам’яткоохоронців, надбудова 1940-х позбавила її автентичності, що й дозволяє інвесторам радикальну реконструкцію.

Чому це важливо

Продаж історичних будівель у центрі Києва без охоронного статусу вкотре порушує питання збереження архітектурної спадщини. Водночас покупець отримує можливість реалізувати масштабний комерційний проєкт у привабливій локації столиці.