Інструмент електронних петицій запустили у 2015 році. Тоді найбільший резонанс викликали звернення, пов’язані з діяльністю Московського патріархату — як прохання про передачу Києво-Печерської лаври Київському патріархату, так і контрпетиції — не робити цього. Найбільша кількість голосів — понад 20 000 — була зібрана на підтримку однієї з таких проросійських ініціатив.

Згодом акценти змістилися на деколонізацію, дерусифікацію вулиць і захист культурної спадщини. Однією з найрезонансніших стала петиція про знесення МАФу Московського патріархату на Десятинній вулиці, яку підтримали понад 11 000 людей. Незаконну споруду демонтували лише після початку повномасштабної війни.

Деколонізаційні теми домінують і в петиціях, які набирали підписи найшвидше. Серед прикладів — вимога розірвати всі договори з УПЦ (МП) або перейменувати Повітрофлотський проспект на честь Повітряних сил. Водночас петиції на підтримку перейменувань на честь полеглих героїв іноді закривалися миттєво, бо збирали необхідну кількість голосів буквально за день.

Особливо активною була громадськість у питаннях збереження культурної спадщини:

• Петиція Арсенія Фінберга про захист історичних будівель зібрала понад 10 600 підписів і стимулювала створення онлайн-карти пам’яток.
• Петиція Акіма Галімова про збереження археологічних знахідок на Поштовій площі зібрала понад 13 000 голосів і згодом привела до скасування містобудівних умов для ТРЦ.
• Боротьба за Екопарк Осокорки ведеться з 2015 року: перша петиція зібрала понад 11 150 голосів.

Ще одним важливим кейсом стала ініціатива Євгенії Кулеби щодо повернення скверу Небесної сотні, що згодом здобула перемогу в суді.

Загалом, із 228 петицій, які набрали необхідні 6 000+ голосів, Київрада підтримала 152, але повністю реалізовано лише близько 20%. За словами експертів, петиції поступово втрачають ефективність через затягнуту реакцію влади, але лишаються потужним інструментом сигналів від громади.

Чому це важливо знати

Аналіз еволюції міських петицій показує, що кияни активно використовують цей інструмент для захисту публічного простору, пам’яті, культури й національної ідентичності. Він не лише виявляє пріоритети суспільства, а й демонструє реальні кейси впливу громади на міські рішення. Збереження дієвості петицій і запуск громадського бюджету після паузи — ключ до розвитку електронної демократії в Києві.