Народний депутат Богдан Яременко написав, що ЦНАП відмовив йому в реєстрації через нестачу фотокартки собаки, а онлайн-процедура виявилася ще складнішою — посилання ведуть на застарілі адреси або навіть сторонні сайти, як-от букмекерську платформу.

Процедура реєстрації вимагає:

• заповнення форми №1,
• ветпаспорта,
• чіпування тварини,
• сплати 210 грн.

Зоозахисники та волонтери, які утримують по кілька врятованих собак, висловлюють обурення. Вони вважають реєстрацію фінансово обтяжливою й бояться, що далі може з’явитися податок на тварин, подібний до європейського.

Юристи також ставлять під сумнів законність зобов’язання: адвокат Валентин Серов пояснив, що в законі «Про захист тварин» немає прямої вимоги реєструвати тварину саме через ЦНАП чи органи місцевого самоврядування. Обов’язковість, встановлена рішенням КМДА, може бути визнана юридично вразливою.

Крім того, обіцяна державна база домашніх тварин, яку мали запустити ще на початку 2025 року, досі не працює. Саме в ній планували зберігати дані про вакцинацію, здоров’я й ідентифікацію тварин через портал «Дія».

Поки ж реєстрація у ЦНАПах виявилася несистемною, дорогою й неефективною — а подекуди й просто принизливою для власників, які стикаються з неузгодженістю інструкцій та порушенням цифрової гігієни.

Чому це важливо знати

Ситуація з реєстрацією тварин у Києві демонструє, як навіть потенційно корисна ініціатива може втратити підтримку через слабку реалізацію. Налагодження прозорого, доступного і законно обґрунтованого механізму обліку тварин важливе не лише для безпеки, а й для довіри до електронних сервісів влади. Це також сигнал про необхідність глибшої участі громадськості у розробці регулювань, що зачіпають повсякденне життя.