Ініціатори пояснюють зміни бажанням усунути радянські та іноземні асоціації, а також зробити назви більш прив’язаними до місцевої топографії.

Серед запропонованих змін:

• «Дарниця» → «Дитячий світ» — нинішня назва походить від історичного району Дарниця, що згадується ще з XIX століття як робітниче поселення. Пропонована назва пов’язана з великим торговельно-розважальним центром, розташованим біля станції.
• «Чернігівська» → «Парк Кіото» — станція названа на честь напрямку автошляху до Чернігова. Парк Кіото був закладений у 1972 році як символ дружби між Києвом і японським містом Кіото.
• «Лісова» → «Броварська» — нинішня назва відображає розташування станції поруч із великим лісовим масивом. Варіант «Броварська» підкреслює, що саме тут починається траса на місто Бровари.
• «Мінська» → «Погоня» — «Мінська» названа на честь столиці Білорусі, з якою Київ у радянський час були «містами-побратимами». «Погоня» — історичний герб Великого князівства Литовського, символ боротьби за свободу, який нині використовує білоруська опозиція.
• «Тараса Шевченка» → «Подільська» — станція названа на честь українського поета, але в Києві вже є значна кількість об’єктів з його іменем (бульвар, проспект, університет, пам’ятники). Пропонована назва відсилає до району Поділ, де розташована станція.
• «Червоний Хутір» → «Микільський ліс» — теперішня назва походить від невеликого населеного пункту радянських часів, який зник у 1970-х роках. Микільський ліс — історична назва лісового масиву, що збереглася в місцевій топоніміці.
• «Мостицька» (ще не введена в експлуатацію) → «Біличе Поле» — «Мостицька» мала назву на честь Мостицького масиву. «Біличе Поле» відсилає до історичної місцевості, що входила до складу колишнього села Біличі.

Петиція відкрита для голосування. Якщо вона збере необхідну кількість підписів, питання можуть розглянути на рівні міської влади.

Чому це важливо знати

Перейменування станцій метро впливає не лише на карту міста, а й на міську ідентичність. Зміна назв може позбавити публічний простір радянських чи чужих контекстів і зробити його більш прив’язаним до реалій та культурної пам’яті Києва. Історичний контекст дозволяє оцінити, чи нові назви краще відображають місцеву топографію, традиції та культурну спадщину, водночас уникаючи політично чутливих асоціацій.