Що вилучили під час обшуків на АЗС і нафтобазі

За даними слідства, підозрювані облаштували нелегальну нафтобазу на території Білоцерківського району Київської області, де зберігалося незаконно виготовлене паливо. Далі його реалізовували через мережу підконтрольних автозаправних станцій. Заправки не мали відповідних сертифікатів якості на паливо та не відображали продаж підакцизних товарів у фінансово-господарській звітності — тобто фактично ухилялися від сплати акцизного збору до державного бюджету.

Під час санкціонованих обшуків на АЗС та нафтобазі вилучено понад 57 тис. літрів бензину, майже 85 тис. літрів дизельного пального та 4,5 тис. літрів скрапленого газу. Орієнтовна вартість вилученого — понад 8 млн грн. Окрім пального, слідчі знайшли 29 резервуарів для зберігання та транспортування нафтопродуктів разом із відповідним обладнанням.

У помешканнях фігурантів справи вилучено фінансово-господарські документи, чорнові записи, мобільні телефони та понад 18 млн грн готівки.

Чому це відбувається

Ринок незаконного пального в Україні існує через значну різницю між реальною вартістю виробництва чи ввезення пального і тими цінами, що формуються після сплати акцизного збору та ПДВ. Підприємці, які діють у тіні, не платять акцизу — а це суттєва частина роздрібної ціни кожного літра на АЗС. У результаті нелегальне пальне коштує дешевше, що приваблює певну частину покупців і дає організаторам схеми значний прибуток.

Додатковим фактором є те, що в умовах воєнного часу попит на паливо залишається стабільно високим — зокрема через масове використання генераторів цивільним населенням і бізнесом, а також потреби логістики. Це розширює ринок збуту для нелегальних виробників і постачальників, знижуючи для них ризик не реалізувати товар.

Хто відповідає

Досудове розслідування ведуть детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Київській області. Оперативний супровід забезпечує Управління стратегічних розслідувань ДСР Національної поліції України. Процесуальне керівництво — за прокурорами Київської обласної прокуратури.

Підозрюваним інкримінують злочини за частинами 2 та 3 статті 28, а також частинами 1 та 2 статті 204 Кримінального кодексу України — незаконне виготовлення та збут підакцизних товарів, вчинені організованою групою осіб.

Що роблять зараз

Наразі тривають слідчі дії: детективи БЕБ опрацьовують вилучену документацію та цифрові носії, щоб встановити повний масштаб злочинної схеми та з’ясувати коло всіх причетних осіб. Слідство також перевіряє, чи не реалізовувалося фальсифіковане пальне через інші канали збуту поза межами підконтрольних АЗС.

Вилучені нафтопродукти перебувають під арештом як речові докази. Питання щодо обрання запобіжних заходів підозрюваним вирішується у встановленому законом порядку. Загальна вартість вилученого майна — пального, обладнання та готівки — наближається до 30 млн грн.

Чому це важливо знати

Продаж фальсифікованого пального завдає шкоди не лише державному бюджету — через несплату акцизного збору та ПДВ. Насамперед це ризик для автомобілів: неякісне паливо пошкоджує паливну систему, форсунки та двигун. Водій може не одразу відчути різницю, проте ремонт техніки з часом обійдеться значно дорожче від гаданої економії на заправці.

Для держави подібні схеми означають мільярдні втрати акцизних надходжень щороку. Викриття нелегальної нафтобази на Білоцерківщині — новий сигнал для ринку, що правоохоронці посилюють контроль у цьому сегменті й переслідують учасників тіньового паливного бізнесу не лише в Києві, а й по всій Київській області.

Раніше ми писали

Економічні злочини на Київщині та в столиці залишаються серед пріоритетних напрямків роботи правоохоронців. Так, ми розповідали про директора комунального підприємства у Києві, якого затримали на отриманні хабара майже у 1,2 млн грн від компанії-переможця тендеру. А у справі щодо закупівлі генераторів для Пунктів незламності ми писали про посадовця КМДА, якому загрожує суд за переплату в 4,8 млн грн під час держзакупівель.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.