Перейти до основного вмісту

Музей видатних діячів української культури остаточно повернули у власність Києва

Верховний суд остаточно скасував усі документи на забудову ділянки біля Музею видатних діячів української культури на вулиці Саксаганського. Земля повернута у власність міста, повідомили в Офісі генпрокурора. Будівництво офісно-житлового комплексу могло розділити музей на дві частини та знищити історичне середовище.

25 Серпня 2025 о 17:06|Регіональні новини|⏱ 1 хв читання|Поділитися:
Музей видатних діячів української культури
Музей видатних діячів української культури. Фото: kyivcity.gov.ua

Перебіг подій

У 2010 році Київрада незаконно передала ділянку біля музею приватній компанії під будівництво 16-поверхового офісно-житлового комплексу з готелем та паркінгом.

Прокуратура подала низку позовів, добившись скасування дозвільних документів на будівництво. Після розгляду в Апеляційному суді остаточне рішення ухвалив Верховний суд України, підтвердивши, що земля належить місту.

Чому ця територія важлива

Ділянка розташована в межах охоронних зон музею та в історичному ареалі Києва. Будинки, що входять до комплексу, мають охоронний статус з 1985 року.

У музейний комплекс входять садиби, де жили:

  • Леся Українка,
  • Микола Лисенко,
  • Панас Саксаганський,
  • Михайло Старицький.

Забудова поруч могла б не лише зруйнувати історичне середовище, а й фактично поділити музей на дві частини — зокрема біля садиби Панаса Саксаганського.

Чому це важливо знати

Збереження Музею видатних діячів української культури є принциповим для охорони історичної спадщини Києва. Судове рішення створює важливий прецедент у боротьбі проти незаконної забудови столиці й гарантує, що унікальний музейний комплекс залишиться у власності громади та збережеться для наступних поколінь.

Автор
Музей видатних діячів української культури остаточно повернули у власність Києва
Олександр Остапець
Журналіст kyiv.news

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.

Усі статті автора →