Що сталося

Посадовиця, маючи службовий доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у 2021 та 2022 роках без законних підстав зареєструвала право власності на кілька земельних ділянок Сквирської територіальної громади за певним ТОВ. Ділянки мали різну площу: від невеликих наділів до угідь розміром понад 29 гектарів — і відповідно до законодавства повинні були залишатися у комунальній власності.

Реєстраційні дії проводились на підставі документів, що не підтверджували законність набуття права власності. Посадовиця діяла всупереч вимогам земельного законодавства та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Фактично зміни до реєстру вносилися в обхід встановленої процедури — без реального правового підґрунтя для переходу власності від громади до приватної компанії.

Як це стало можливим

Справа демонструє системну вразливість у контролі за діяльністю державних реєстраторів. Посадовець, що має технічний доступ до реєстру, може вносити зміни без належної перевірки документів — і в окремих випадках така прогалина стає інструментом зловживань.

Державна реєстрація речових прав є юридично визначальним кроком: після її проведення власником de jure стає той, кого зазначено в реєстрі. Це означає, що без фізичного захоплення землі чи судового оспорювання ТОВ де-факто отримало право власності на громадське майно лише завдяки записам у базі даних. Отже, основний «важіль» схеми — не силові дії, а адміністративний доступ.

В умовах децентралізації, коли після 2020 року до комунальної власності громад перейшло значно більше земель, ризик зловживань із боку реєстраторів зріс. Обсяг ділянок, що потребують належного обліку, суттєво збільшився, а механізми зовнішнього аудиту та перехресної перевірки документів у реєстраційних службах не завжди встигають за темпом змін. Саме тому справи, пов’язані з несанкціонованою зміною реєстраційних даних, стають дедалі помітнішими в судовій практиці.

Хто відповідає

Досудове розслідування провадила Білоцерківська окружна прокуратура. Дії держреєстраторки кваліфіковано за частиною 3 статті 362 Кримінального кодексу України — несанкціонована зміна інформації в автоматизованих системах особою, яка має право доступу до неї. Ця норма спрямована саме проти зловживань з боку тих, хто користується службовим доступом до державних електронних систем.

Що відбувається зараз

Обвинувальний акт скеровано до суду. Саме суд ухвалить остаточне рішення щодо вини та міри покарання посадовиці. Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою доти, доки її вину не встановлено обвинувальним вироком суду в законному порядку.

Передання справи до суду свідчить про те, що прокуратура вважає зібрану доказову базу достатньою для притягнення обвинуваченої до відповідальності. Наступний етап — судовий розгляд, у ході якого встановлюватимуться обставини справи та доведеність провини. До набрання вироком законної сили посадовиця залишається невинуватою в юридичному сенсі.

Чому це важливо знати

Незаконне виведення комунальних земель через механізм державної реєстрації — одна з найпоширеніших схем у сфері земельних відносин в Україні. Збитки у майже 50 млн грн — це кошти, яких Сквирська громада фактично позбулася: ці ресурси могли б спрямовуватися на розвиток інфраструктури, соціальні потреби та відновлення населеного пункту, особливо в умовах воєнного часу.

Справа також ставить питання реальної відповідальності посадовців із широкими адміністративними повноваженнями. Доступ до державних реєстрів — потужний інструмент, і ефективний нагляд за його використанням залишається актуальним викликом для органів місцевого самоврядування та контролюючих структур. Притягнення реєстраторів до кримінальної відповідальності є важливим сигналом для всієї системи управління земельними ресурсами.

Раніше ми писали

Проблема незаконного виведення земель із комунальної власності є характерною для регіону. Ми писали про спробу заволодіти ділянкою в межах Південного історичного ареалу Києва через реєстрацію неіснуючого будинку — суд скасував оформлення та повернув землю громаді. Також ми розповідали про оскарження прокуратурою договору оренди землі Академії наук на Святошині, де ділянку передали під забудову без погодження власника. А торік ми повідомляли про підозру у зловживанні посадовцю Голосіївської РДА — іще один приклад корупції у столичному регіоні.