Київщина у вогні: 192 пожежі та 111 гектарів випаленої природи з початку року
На Київщині з початку року — 192 пожежі та 111 га випаленої природи. За тиждень рятувальники 160 разів гасили сухостій, повідомляє ГУ ДСНС у Київській області. Начальник управління Сергій Дишкант назвав ситуацію тривожною тенденцією.

Скільки пожеж і який масштаб руйнувань
Різке зростання кількості пожеж у природних екосистемах Київщини стало темою брифінгу начальника Головного управління ДСНС України у Київській області Сергія Дишканта. За його словами, у переважній більшості випадків причиною займань є людська безвідповідальність — самовільне випалювання сухої трави та рослинних залишків.
Масштаб проблеми вражає: 192 пожежі з початку року, понад 111 гектарів випаленої території. За цими цифрами — знищені природні території, загроза житловим будинкам і господарствам, а також реальний ризик для життя людей. До ліквідації таких пожеж із початку року залучили 768 рятувальників та 146 одиниць техніки.
Чому на Київщині масово горить сухостій
Головна причина масових пожеж — поєднання кількох факторів. Після зими суха трава та рослинні рештки утворюють легкозаймистий шар на величезних територіях. Підвищення температури, зниження вологості та вітряна погода створюють умови, за яких навіть невелика іскра здатна спричинити масштабне займання.
Проте природні умови — лише частина проблеми. Значна частина власників присадибних ділянок та дач досі вважає спалювання сухостою прийнятним способом прибирання території. Дехто свідомо палить траву, хтось — необережно поводиться з вогнем. Результат той самий: неконтрольоване поширення полум’я, яке загрожує сусіднім будинкам, лісовим масивам і торф’яникам.
Показовим є випадок 14 березня в селі Обуховичі Іванківської громади Вишгородського району. Подружжя приїхало на вихідні на дачну ділянку та вирішило спалити сухе гілля — попри вітряну погоду. Вогонь миттєво перекинувся на суху траву і стрімко поширився територією. Самостійно зупинити пожежу власники не змогли. У результаті випалено 0,5 гектара сухої рослинності та знищено господарську будівлю. На щастя, обійшлося без постраждалих. Як ми раніше писали, пожежа на Вишгородщині через спалювання гілля знищила сарай — винну особу притягнуто до адміністративної відповідальності.
Хто гасить і хто відповідає за порушення
На пожежі в екосистемах першими реагують підрозділи Головного управління ДСНС у Київській області. Рятувальники прибувають на місце та гасять вогонь — нерідко в складних умовах, коли пожежа охоплює великі площі. 768 рятувальників і 146 одиниць техніки, залучених із початку року, — це значне навантаження на ресурси служби.
Відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки несуть і самі громадяни. Законодавство забороняє самовільне випалювання сухої рослинності — порушникам загрожує адміністративна відповідальність.
Як ДСНС запобігає новим загорянням
ДСНС активізувала превентивну роботу. З початку року проведено 33 превентивні заходи на найбільш пожежонебезпечних територіях області, зокрема 11 моніторингових заходів із застосуванням безпілотних літальних апаратів. Дрони дозволяють оперативно виявляти осередки займання та контролювати ситуацію на великих площах.
Також із 1451 громадянином проведено інформаційно-роз’яснювальні бесіди щодо заборони спалювання сухої рослинності. 14–15 березня до превентивних заходів щодо дотримання населенням правил пожежної безпеки в природних екосистемах — лісових масивах, торф’яниках, територіях природно-заповідного фонду та сміттєзвалищах — було залучено понад 50 офіцерів-рятувальників громад.
За самовільне випалювання рослинності або її залишків передбачено штрафи: для громадян — від 3000 до 5100 гривень, для посадових осіб — від 15 000 до 21 400 гривень. Відповідальність настає за самим фактом випалювання, навіть якщо пожежу вдалося загасити без значних наслідків.
Які наслідки пожеж для екосистем
111 гектарів випаленої природи за неповних три місяці — це серйозний удар по екосистемах Київщини. Пожежі знищують ґрунтову мікрофлору, кладки яєць птахів та комах, притулки дрібних тварин. Відновлення пошкодженого середовища займає роки. Особливу небезпеку становлять торф’яники, де вогонь може горіти під землею тижнями.
Як підкреслив начальник ГУ ДСНС Сергій Дишкант, навіть значні ресурси рятувальників не завжди здатні компенсувати наслідки людської недбалості. Щоразу, коли хтось вирішує «прибрати» ділянку за допомогою вогню, він ризикує не лише штрафом, а й знищенням чужого майна та реальною загрозою для людських життів.
Раніше ми писали
Ми писали про 19 пожеж сухостою за добу на Київщині, які знищили 28 гектарів природних екосистем. Також ми повідомляли про загибель жінки на Білоцерківщині через пожежу від необережного поводження з вогнем.

Журналіст, 5 років пише та аналізує актуальні події. За освітою маркетолог (Державний торговельно-економічний університет), що дає свіжий погляд на міські процеси. Висвітлює новини столиці з різних перспектив, цінуючи можливість представляти різні точки зору.
Усі статті автора →









