Інцидент стався 7 квітня 2024 року на київському фунікулері. Група підлітків, серед яких був Максим, поверталася з Поштової площі. Усередині вагончика до них почав чіплятися нетверезий чоловік. Коли підлітки виходили на верхньому майданчику, виникла сутичка, під час якої чоловік штовхнув Максима у спину. Підліток ударився головою об скло, яке розбилося, і уламки перерізали сонну артерію. Хлопець помер на місці.

За словами друзів загиблого, «жодних шансів у нього не було». Максим був спортсменом, грав у місцевій футбольній команді. Його друзі й тренери досі публікують слова пам’яті та підтримки родини.

Затриманому Артему Косову 30 років. Він — чинний працівник УДО. Йому оголошено підозру за статтею про умисне вбивство, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Однак, за словами матері Максима, обвинувачений перебуває не в СІЗО, а на гауптвахті, адвокати систематично зривають судові засідання, і справа не просувається. Родина побоюється, що судовий процес може завершитися м’яким вироком або переведенням підозрюваного під домашній арешт.

«Нам не треба нічого, крім справедливого покарання для того, хто забрав життя нашого сина», — написала мати загиблого. Вона також закликала громадськість не залишатися осторонь.

У відповідь Віталій Кличко написав: «Коли Україна бореться з жорстоким агресором, подібні трагедії в тилу — особливо болючі й обурливі. Такого не повинно траплятися ані в Києві, ані в жодному іншому місті. Я розділяю біль родини і близьких Максима. І закликаю до неупередженого суду та справедливого вироку!»

Чому це важливо знати

Ця історія нагадує про важливість рівності перед законом — незалежно від посади чи статусу обвинуваченого. Вона також виявляє слабкі місця в системі правосуддя, зокрема затягування розгляду справ і ймовірність уникнення відповідальності через формальні підстави. Публічна увага та суспільна підтримка можуть стати ключовими чинниками у досягненні справедливості.